Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Комунальний навчальний заклад «черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради»

Комунальний навчальний заклад «черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради»






УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»
80-річчю з дня народження В. Симоненка

присвячується

Дидактичні матеріали до уроків української мови у 2 класі


Черкаси

2015
Вступ

Наш народ цьогоріч відзначає 80-річчя з дня народження великого поета, полум’яного журналіста, волелюбної людини, непересічної особистості – Василя Андрійовича Симоненка. Коротке, сповнене щасливих і трагічних миттєвостей, життя прожив Симоненко, але залишив яскравий слід в українській культурній спадщині.

Біографія поета доволі проста і коротка. Народився 08 січня 1935 року в родині незаможних колгоспників у невеликому селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Батько залишив сім’ю, тому маленького Василя виховувала мати, яка змушена була тяжко працювати. Видатний письменник Олесь Гончар, описуючи дитинство поета, зазначав, що воно «чуло ридання матерів, що безуміли від горя над фронтовими похоронками, воно брело за ними скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося, коли від запізнілих вибухів десь біля вогнища степового інвалідами ставали й діти, ці найменші безневинні солдати народу» [14].

Протягом 1942-1952 pp. Василь Симоненко навчався в школах:

  • у с. Бiïвці (1942-1946 рр.);

  • у с. Єнькiвці (1946-1947 рр.);

  • у с.Тарандинці (1947-1952 рр.), яку закінчив із золотою медаллю.

Непростою і довгою (до 9 кілометрів у одну сторону) була дорога до шкіл, що розміщувалися у сусідніх селах. Але, незважаючи на несприятливі погодні умови (злива, снігопад, мороз чи спека), Василь Симоненко щодня був у школі.

Ще в шкільні роки проявився талант поета – Василь неодноразово писав вірші до стінної газети.

В 1952 році Симоненко вступив на факультет журналістики Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка.

Отримавши диплом журналіста у 1957 році, Василь Андрійович працював у редакціях газет «Черкаська правда» (1957-1960 рр.), «Молодь Черкащини» (1960-1963 pp.) та власним кореспондентом «Робітнича газета».

Але найвищу насолоду йому приносило написання віршів, казок для дітей. Весною 1960 року в Києві було організовано Клуб творчої молоді, куди входили такі видатні особистості, як Іван Драч, Ліна Костенко, Василь Стус, Микола Віграновский та інші. Василь Симоненко став душею Клубу. Із задоволенням він брав участь у літературних вечорах та творчих дискусіях, що проводилися в різних куточках України, читав свої поезії, вів просвітницьку діяльність.

Василь Симоненко разом з українською художницею Аллою Горською відшукали місця масових поховань киян – жертв сталінського терору на Лук’янівському і Васильківському кладовищах, у хащах Биківнянського лісу. За його участю був розроблений та направлений до Київської міськради Меморандум із вимогою оприлюднити ці місця печалі й перетворити їх у національні Меморіали. Але працівники Київської міськради цинічно проігнорували заклик поета до морального очищення перед тими, хто безневинно загинув у катівнях НКВД.

У 1962 році Василь Андрійович Симоненко став членом Спілки письменників України, мріяв і планував вступити до аспiрантури Iнституту лiтератури АН УРСР.

Але не судилося. Влітку 1962 року на залізничному вокзалі в Черкасах буфетниця ресторану незадовго до обідньої перерви відмовилась продати Симоненку пачку цигарок, що обурило поета. Зав’язалася суперечка. На шум нагодилося двоє чергових міліціонерів, які після пред’явлення Василем редакційного посвідчення, повели його до вокзальної кімнати міліції, де жорстоко побили.

Так як влада різними способами боролась з Василем Симоненком, то можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим. У своєму щоденнику 3 вересня 1963 року поет зробив такий запис: «Друзі мої принишкли, про них не чути й слова. Друковані органи стали ще бездарнішими й зухвалішими. «Літературна Україна» каструє мою статтю, «Україна» знущається над віршами. Кожен лакей робить, що йому заманеться... До цього ще можна додати, що в квітні були зняті мої вірші у «Зміні», зарізані в «Жовтні», потім надійшли гарбузи з «Дніпра» й «Вітчизни»...».

Після побиття здоров’я поета різко погіршилося. 14 грудня 1963 року у черкаській лікарні серце Василя Симоненка перестало битися. За офіційною версією поет помер від раку.

Протягом короткого але яскравого, як удар блискавки, життя Василь Симоненко написав поезiï, новели, статті, казки, провiдною темою яких є безмежна віддана любов до рiдноï землі. Його твори забороняли видавати. З неймовірними труднощами друзям Василя Симоненка вдалося видати збірки «Земне тяжіння» (1964 р.), «Вино з троянд» (1965 р.), «Поезії» (1966 р.), «Избранная лирика» (1968 р.), «Лебеді материнства» (1981 р.), том вибраних поезій (1985 р.).

Лише в 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премiю Украïни iменi Т. Шевченка.

Значення життєвої позиції, діянь та творчості поета неоціненне. Його твори є актуальними, пророчими і в наш час:

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

«Де зараз ви, кати мого народу?»

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину

«Лебеді материнства».

Олесь Гончар у статті «Витязь молодої української поезії» так писав про Василя Симоненка: «Його любов до України – це любов юнака, який широко дивиться на світ, вміє дорожити своєю голубою планетою, адже вона не лише для космонавтів – для всіх націй і рас уже постає в унікальності,у єдиності, як спільна колиска людства, живлющий оазис у Всесвіті. Симоненко бачить народ свій і в його багатющій героїчній історії і в реальній неминучості майбуття, де українська нація – після тоталітарних жахів імперії, після геноцидів та голодоморів – посяде гідне місце в житті цивілізованого вільного людства. Україна для Симоненка – мати, святиня, вона йому дає крила й снагу, глибінь роздумів і художні барви, у відданості їй для поета – синівське щастя його, і сила, і честь» [14].

Використання творів Василя Симоненка у навчально-виховному процесі початкової школи допоможе вчителеві не тільки організувати дослідження мовних явищ та законів, а й викликати в учнів інтерес до творчої спадщини поета, пробудити в душах дітей полум’я любові до рідного краю, виховувати у них патріотичні почуття та загальнолюдські цінності.

У збірнику представлено різні дидактичні матеріали, які можна використовувати на уроках української мови, літературного читання, під час проведення позакласних заходів та клубних годин у групі продовженого дня.

Розроблені завдання допоможуть вчителеві початкових класів формувати ключові (зокрема, соціальну, загальнокультурну та громадянську) та предметні (мовну, мовленнєву, комунікативну, читацьку та ін..) компетентності молодших школярів відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти. Вірші чи уривки учитель може використати на уроках української мови для здійснення різних видів аналізів (звуко-буквеного, мовного, синтаксичного, граматичного тощо), виконання мовознавчих завдань, написання різних видів диктантів (словникового, вибіркового, пояснювального, творчого тощо), розвитку зв’язного мовлення. Під час читання представлених уривків віршів педагогові варто зосередити увагу дітей також на змалюванні поетом чудових пейзажів рідного краю, невтомної праці її трудівників. Поезії Василя Симоненка мають неоціненний вплив на формування активної громадянської позиції молодших школярів, патріотизму, готовності відстоювати свободу і незалежність Батьківщини.

Пророчі поетові слова актуальні і в наш час, коли:

  • люди щедро діляться з родинами, які проживають у зоні проведення АТО:

Благословенна щедрість! Все від неї,

Від щедрості думок, сердець і рук.

- славні українські воїни, не шкодуючи власного життя і здоров’я, захищають цілісність нашої держави:

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

Тож повертаймося частіше до творчої спадщини поета, черпаймо з її цілющого джерела рядки любові, життєвої мудрості, гартуймося, учімося бути послідовними, відданими, щирими і любімо так свою Батьківщину, як любив її Василь Симоненко:
Земле рідна! Мозок мій світліє,

І душа ніжнішою стає,

Як твої сподіванки і мрії

У життя вливаються моє.
Я живу тобою і для тебе,

Вийшов з тебе, в тебе перейду,

Під твоїм високочолим небом

Гартував я душу молоду.
Хто тебе любов’ю обікраде,

Хто твої турботи обмине,

Хай того земне тяжіння зрадить

І з прокляттям безвість проковтне!
ІМЕННИК

  1. Назвіть іменники, в яких букв менше, ніж звуків.

Лесик, Толя й два Володі 
Сумували на колоді. 
Лесик скаржився: «Хлоп’ята, 
Страх як тяжко жить мені –
Слухай маму, слухай тата, 
Умивайся день при дні. 
Ох, і тяжко жить мені!»

Толя теж сидить бідує, 
Вилива жалі свої: 
«Дуже Тоня вередує, 
Розважай весь час її...» 
А Володя скиглить: 
«Тато змусив квіти поливати...»

І зітхає вся четвірка: 
«Як нам тяжко, Як нам гірко!» 

«Подорож у країну Навпаки»



  1. Прочитайте уривок. Проаналізуйте, чи є в уривку іменник, у якому звуків більше, ніж букв. Пофантазуйте, якою може бути земля, описана в уривку.

Недалеко звідсіля 
Є чудна одна земля –
Там ні дня нема, ні ночі, 
Кожен робить там, що схоче...» 
Тут всі четверо до нього: 
«Поможіть нам, поможіть! 
Як пройти в оту країну, 
Розкажіть нам, розкажіть!» 
«Поможу я вам охоче, –
Каже власник бороди,
– Ви на мить заплющіть очі – 
Я відправлю всіх туди».

«Подорож у країну Навпаки»


  1. Прочитайте уривок. Знайдіть іменники.

Тільки так усі зробили, 
Всіх як вітром підхопило, 
Закрутило, завертіло, 
Заревло і загуло 
Й над степами, 
Над лісами
Аж під небом понесло!
Як розплющили всі очі,
Закричали:
«Тру-лю-лю!
Я роблю тепер, що схочу,
Що захочу, те й роблю!
Ми потрапили-таки
У країну Навпаки!»

«Подорож у країну Навпаки»


  1. Прочитайте уривок. Випишіть іменники.

Ну, а цей чудесний край
Для малечі просто рай:
Там в річках тече чорнило,
Там ніхто й не чув про мило!
Всі замурзані по вуха,
Галасують всі щодуху,
Оком чують, вухом бачать,
Догори ногами скачуть.

«Подорож у країну Навпаки»

  1. Прочитайте вірш. Випишіть іменники, які означають багато предметів.

Сажотруси хати білять,
Землеміри небо ділять,
Косарі дерева косять,
Язиками дрова носять.
Взявши торби, малюки
Ходять в небо по зірки.
Наберуть їх повні жмені,
Ще й напхають у кишені
І додолу з неба – скік! –
Хто на скирту, хто на тік.

«Подорож у країну Навпаки»


  1. Прочитайте уривок. Випишіть іменники.

Лесик, Толя, два Володі, 
Як малі телята в шкоді, 
Цілий день брикали, грались, 
Реготали і качались, 
То з якимись хлопчаками 
Воювали галушками, 
То в густих чагарниках 
Танцювали на руках. 
І кричали: «Тру-лю-лю! 
Що захочу, те й роблю!» 
Потім, стомлені й щасливі, 
Спали, висячи на сливі.

«Подорож у країну Навпаки»


  1. Прочитайте уривок. Спишіть, підкресліть іменники, які означають один предмет – однією рискою, а іменники, які означають багато предметів – двома рисками.

Випишіть іменники, в яких букв менше, ніж звуків. З одним із них на вибір складіть речення за схемою.

Одіспавшись, ласуни 
Рвали з дуба кавуни 
І з кущів серед левад 
Смакували шоколад. 
Якось їх біля млина 
Стріла гвардія чудна –
Ці вояки в штанях синіх 
Верхи їхали на свинях. 

«Подорож у країну Навпаки»
8.Прочитайте. Спишіть текст, розкриваючи дужки.

І колись в (країнах) тій

Був на троні цар Плаксій.

Голова його – мов (бочки),

Очі, – ніби (кавун).

В Плаксія було три (дочка)

І плаксивих три (син).
9.Прочитайте. Випишіть сполучення іменників з прикметниками. Зробіть звуко-буквений аналіз слова «волосся».

Мав він вдачу теплу й щиру,

Ще й лукавинку в очах.

І була накидка сіра

В Лоскотана на плечах.

Лоскотливі мав він вуса

І м’якенькі, наче пух.

І м’яке волосся русе

Розсипалося до вух.
10.Спишіть. Виконайте звуко-буквений аналіз виділених слів.

Але дядько Лоскотон

Не боявся цих заслон:

Він ходив по всій країні

І носив з собою сміх

В розмальованій торбині,

В пальцях лагідних своїх.

«Цар Плаксій та Лоскотон»

11.Випишіть іменники.

Не любили Лоскотона

Цар Плаксій і Плаксуни,

Видавали заборони

Проти лоскоту вони.

І за дядьком Лоскотоном

Із нагайками в руках

Охоронці злих законів

Полювали по хатах.

«Цар Плаксій та Лоскотон»

12.Випишіть з тексту спочатку іменники, які означають один предмет, потім – іменники, які означають багато предметів.

І завзяті сльозівці

Понеслись у всі кінці,

Щоб скарати по закону

Баламута Лоскотона.

Довго скрізь його шукали,

У всі шпари заглядали,

Перерили всі двори,

Обходили всі бори,

Час потратили дарма:

Лоскотона скрізь нема,

Бо його завжди і всюди

Од ловців ховали люди.

«Цар Плаксій та Лоскотон»

Поясніть значення слова «бори».

13.Спишіть. Підкресліть іменники. Випишіть іменники, в яких букв більше, ніж звуків.

У палаці кожен скаче

Та від щастя гірко плаче,

Ллються сльози, як ріка, –

Бачте, радість в них така!

«Цар Плаксій та Лоскотон»
14. Випишіть спочатку іменники, які означають один предмет.

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

«Лебеді материнства»
15.Випишіть іменники.

Встало сонце і впало в очі,

Хмари втому зняли з плечей –

Служать людям ці руки робочі,

Сонце людям гріє з очей.

Стали копи рядами на чати,

Залицяється колос до губ –

Так свій полудень зустрічати

Вміє щирий косар-працелюб.

«Косар»

ПРИКМЕТНИК

  1. Прочитайте виразно вірш. Спишіть першу строфу і підкресліть словосполучення іменника з прикметником. Знайдіть порівняння.

Умань! Добра, ласкава Умань.

Хмари в небі – мов сива шаль.

Я люблю у Софієвці думать,

Із минулого знявши вуаль.

Я люблю у Софієвці думать,

Відганяючи спогадів рій.

Від сьогодні, ласкава Умань,

Скільки житиму – бранець твій.

«Уманським дівчатам»
2. Прочитайте вірш. Випишіть словосполучення іменника з прикметником і поставте запитання від іменника до прикметника.

Кожну весну, кожне літо,

У закуреній траві

Зацвітають ніжні квіти,

Дивні квіти польові.

«Кожну весну, кожне літо…»
3. Прочитайте вірш. Знайдіть прикметники, випишіть їх. До виділеного прикметника доберіть антоніми. Назвіть прикметник, у якому звуків більше, ніж букв.

Ти стоїш, небагата й непишна,

виглядаючи з саду в луг.

Рясний цвіт обтрусили вишні

на солом’яний твій капелюх.

Відчинила ти лагідно двері

для нового життя і добра,

друзів кликала до вечері,

рідна хато моя стара.

«Прощання Федора Кравчука, колгоспного конюха, з старою хатою»
4. Спишіть текст. Знайдіть порівняння. Випишіть словосполучення іменника з прикметниками. Усно поставте запитання.

Повела ж…тами стежка неш…рока

В поле, де тополя мріє одинока.

А над нею плинуть хмари, ніби думи,

Повні в…сняного тр…петного суму.

«Русалка»
5. Прочитайте вірш. Спишіть першу строфу. Випишіть з вірша слово-сполучення іменників з прикметниками.

Скромна праця моя –

То не пишна окраса,

Але в тому їй-богу,

Не бачу біди –

Щось у мене було

І від діда Тараса,

І від прадіда Сковороди.

Не шукаю до тебе

Ні стежки, ні броду –

Ти у грудях моїх,

У чолі і в руках.

Упаду я зорею,

Мій вічний народе,

На трагічний і довгий

Чумацький твій шлях.

«Скільки в тебе очей…»
6. Виразно прочитайте вірш. Які почуття викликають ці рядки? Спишіть. Підкресліть словосполучення іменників з прикметниками.

В хаті сонячній промінь косо

На долівку ляга з вікна…

Твої чорні шовкові коси

Припорошила сивина.

Я хотів би, як ти прожити,

Щоб не тліти, а завжди горіть,

Щоб уміти, як ти, любити,

Ненавидіть, як ти, уміть.

«Матері»

7. Прочитайте вірш. Спишіть. Випишіть прикметники, поставте до них запитання. До прикметників хитрі, казкові доберіть іменники, що підходять по змісту.

Візерунки хитрі і казкові

Заплела на вулиці весна…

Холодом повіяло в розмові

Перше, ніж настала тишина.

«Візерунки хитрі і казкові…»
8. Прочитайте текст. Випишіть підкреслені іменники з прикметниками, які зв’язані з ними за змістом. Знайдіть порівняння.

Мріють крилами з туману лебеді рожеві;

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка з сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

«Лебеді материнства»
9. Виразно прочитайте вірш. Спишіть. Підкресліть прикметники і усно поставте до них запитання. Знайдіть порівняння. Назвіть слова, в яких букв більше, ніж звуків.

Я чую у ночі осінні,

Я марю крізь синій сніг:

Вростає туге коріння

У землю глевку із ніг.

Вростаю у небо високе,

Де зорі – жовті джмелі,

І чую: пульсують соки

У тіло моє з землі.

«Я чую у ночі осінні…»
10. Прочитайте вірш. Спишіть. Підкресліть прикметники.

Світе мій гучний, мільйоноокий,

Пристрасний, збурунений, німий,

Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,

Дай мені свій простір і неспокій,

Сонцем душу жадібну налий.

«Світ який – мереживо казкове…»
11. Прочитайте текст. Знайдіть прикметники і усно поставте запитання.

Я живу в невеличкому робітничому селищі під Києвом. Тут немає міської беззмістовної суєти, але немає і сільського сонного спокою. Вечорами шумить сосновий бір, і тривожні гудки паровозів не порушують його величавої байдужості. Я люблю слухати його мову, але вона не чарує мене – така монотонна, поважна горда.

«Огидич»
12. Спишіть. Зробіть звуко-буквений аналіз виділеного слова.

Ми народились в муках, щоб родити, синами обезсмертити свій рід, щоб квітував на диво всього світу коза…ий геніальний родовід!

Я для тебе горів, україн…ий народе, тільки, мабуть, не дуже яскраво горів.

Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чума…ий твій шлях.

І бачиш ти із канів…ого схилу, як новий день над світом устає.
13. Спишіть речення, ставлячи прикметники, що в дужках, у потрібній формі.

За (ясна) зорі і за (тиха) води ішли в бої сини твого народу.

Ще в дитинстві я ходив у трави, в (гомінливий), (трепетний) ліси.

Бігла стежка в далеч і губилась, а мені у (безтурботний) дні назавжди, навіки полюбились (ніжна) і (замріяна) пісні.

На дні повільно хмари (темно-синя) повзуть, немов (підводний) кораблі, а навкруги ні клаптика землі – одні лиш зорі, (строга) і (красива).


  1. Спишіть. Підкресліть прикметники.

Мав він вдачу теплу й щиру,

Ще й лукавинку в очах.

І була накидка сіра

В Лоскотана на плечах.

«Цар Плаксій та Лоскотон»
15. Прочитайте вірш. Випишіть прикметники з іменниками.

Світе мій гучний, мільйонноокий,

Пристрасний, збурунений, німий.

Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,

Дай мені свій простір і неспокій,

Сонцем душу жадібну налий!

«Світ який – мереживо казкове»
16. Прочитайте вірш. Випишіть словосполучення прикметників з іменниками. У якому слові звуків більше, ніж букв? Доберіть до нього прикметники і складіть речення.

Небо скуйовджене і розколисане

Дрантя спустило на темні бори.

Сонного місяця сива лисина

Полум'ям сизим горить.

«Осінній дисонанс»
ДІЄСЛОВО

  1. Виразно прочитайте вірш. Випишіть дієслова.

Тільки так усі зробили,

Всіх, як вітром підхопило,

Закрутило, завертіло,

Заревло і загуло

Й над степами,

Над лісами,

Аж під небом понесло!

«Подорож в країну Навпаки»
2. Прочитайте виразно вірш. Випишіть дієслова. Поставте до них запитання. У виділеному слові назвіть букви і звуки.

Ой майнули білі коні

Тільки в’ються гриви,

Тільки курява лягає

на зелені ниви.

Пронеслись, прогупотіли,

врізались у небо,

Впала з воза моя мрія –

пішки йде до тебе.

«Ой майнули білі коні…»
3. Спишіть вірш. Визначте, яку дію (завершену чи незавершену) означають підкреслені дієслова.

Впало сонце в вечірню куряву.

Тиша виповзла за село.

Нашорошилось небо буряно

І погрозами загуло.

Ніч підходила з гуркотіннями,

Ніч несла божевілля й жах,

Плазувала потворними тінями

У нервово пружних кущах.

«Впало сонце в вечірню куряву…»
4. Виразно прочитайте вірш. Випишіть словосполучення іменника з дієсловом і поставте між ними запитання. Зробіть звуко-буквений аналіз дієслова, в якому звуків більше, ніж букв.

Земле рідна! Мозок мій світліє,

І душа ніжнішою стає,

Як твої забаганки і мрії

У життя вливаються моє.

«Земле рідна! Мозок мій світліє…»

5. Прочитайте текст. Спишіть. Випишіть з тексту дієслова.

Хмари повзли так низько, що перехожі несподівано виринали з них і так само несподівано тонули. Дівчина задерла голову, ніби хотіла протаранити очима їх клубчасту похмурість.

«Чорна підкова»
6. Прочитайте текст. Знайдіть у тексті дієслова і усно поставте до них запитання.

Сиджу під клунею, а дід на низу змагається з сонцем – хто першим закінчить свої денні турботи. Довга тінь од горба вже облизує його ліву ногу, а права ще ступає по сонячній смужці. Гостра коса аж висвистує – так не терпиться дідові докосити останню ручку і нарешті спочити.

«Дума про діда»
7. Виразно прочитайте уривок з казки. Випишіть дієслова з часткою не.

Не шукай і не питай,

Як потрапити в цей край:

Треба й ти спочатку прямо,

Потім вліво завернуть,

А тоді поміж дубами

поведе направо путь.

Потім треба через поле

прочухрати навпростець,

проминути дві тополі;

Але й це ще не кінець.

Завертай ліворуч сміло,

Потім праворуч тримай –

Там не ходять, звісне діло,

Ні тролейбус, ні трамвай.

«Цар Плаксій та Лоскотон»
8. Прочитайте уривок з казки. Знайдіть в тексті дієслова, поставте до них усно запитання.

Я почув про ваше горе

Й через доли, через гори

Свою бороду волік –

Поспішав мерщій сюди

Виручати вас з біди.

Недалеко звідсіля

Є чудна одна земля –

Там ні дня нема, ні ночі,

Кожен робить там, що схоче…

«Подорож у країну Навпаки»
9. Прочитайте уривок з казки. Випишіть дієслова. Назвіть дієслова, в яких звуків менше, ніж букв.

Всі замурзані по вуха,

Галасують всі щодуху,

Оком чують, вухом бачать,

Догори ногами скачуть.

Сажотруси хати білять,

Землеміри небо ділять,

Косарі дерева косять,

Язиками дрова носять.

Взявши торби малюки

Ходять в небо по зірки.

«Подорож у країну Навпаки»
10. Прочитайте уривок з казки. Випишіть дієслова, визначте їх число. Назвіть дієслова, в яких букв більше, ніж звуків.

Лесик, Толя й два Володі 
Сумували на колоді. 
Лесик скаржився: «Хлоп’ята, 
Страх як тяжко жить мені –
Слухай маму, слухай тата, 
Умивайся день при дні. 
Ох, і тяжко жить мені!»

Толя теж сидить бідує, 
Вилива жалі свої: 
«Дуже Тоня вередує, 
Розважай весь час її...» 
А Володя скиглить: 
«Тато змусив квіти поливати...»

І зітхає вся четвірка: 
«Як нам тяжко, Як нам гірко!» 

«Подорож у країну Навпаки»
11. Прочитайте уривок. Випишіть дієслова. Назвіть слова, в яких букв менше, ніж звуків.

Тільки так усі зробили, 
Всіх як вітром підхопило, 
Закрутило, завертіло, 
Заревло і загуло 
Й над степами, 
Над лісами
Аж під небом понесло!
Як розплющили всі очі,
Закричали:
«Тру-лю-лю!
Я роблю тепер, що схочу,
Що захочу, те й роблю!
Ми потрапили-таки
У країну Навпаки!»

«Подорож у країну Навпаки»

12. Прочитайте вірш. Випишіть дієслова.

Сажотруси хати білять,
Землеміри небо ділять,
Косарі дерева косять,
Язиками дрова носять.
Взявши торби, малюки
Ходять в небо по зірки.
Наберуть їх повні жмені,
Ще й напхають у кишені
І додолу з неба – скік! –
Хто на скирту, хто на тік.

«Подорож у країну Навпаки»
13. Прочитайте уривок. Назвіть дієслова, в яких букв більше, ніж звуків.

Лесик, Толя, два Володі, 
Як малі телята в шкоді, 
Цілий день брикали, грались, 
Реготали і качались, 
То з якимись хлопчаками 
Воювали галушками, 
То в густих чагарниках 
Танцювали на руках. 
І кричали: «Тру-лю-лю! 
Що захочу, те й роблю!» 
Потім, стомлені й щасливі, 
Спали, висячи на сливі.

«Подорож у країну Навпаки»
14. Запишіть дієслова, розкриваючи дужки.

Школярі (не)зчулися, коли вдарив дзвоник.

(Не) можуть душу зігрівати ті, що (не) палають, (не)горять.

Я хотів би, як ти, прожити, щоб (не)тліти, а завжди горіть,

Щоб уміти, як ти, любити, (не)навидіть, як ти, уміть.

Той ніколи (не)доскочить слави, хто задля неї на землі живе.
15. Прочитайте. Випишіть з тексту: два іменники, два прикметники; два дієслова.

Знов листа мені прислала мати,

Невеличкий лист – на кілька слів.

Пише рідна, що навколо хати

Наш садок вишневий забілів.

Наче вчора бігав я до школи

І садив ті вишеньки малі,

А тепер гудуть над ними бджоли

І поважні пустуни-джмелі.
16. Випишіть з вірша спочатку іменники, потім – прикметники, далі – дієслова.

Він як прийде, залоскоче,

То сміється, хто й не хоче.

Тільки де він появлявся,

Зразу плач там припинявся,

І приходив до усіх

Голосний та щирий сміх.

«Цар Плаксій та Лоскотон»
17. Випишіть з вірша спочатку іменники, далі – дієслова.

Опівночі Лоскотон,

Коли всіх колише сон,

Йшов собі в бідняцькі хати

Їхніх діток розважати.

«Цар Плаксій та Лоскотон»

18. Спишіть вірш, підкресліть дієслова.

Флегматично зима тротуаром поскрипує,

Фантастичні плете казки,

Позіхає десь під білою липою,

На шибки покладе мазки.

Вкриє землю габою сріблястою,

І є напруженій тиші нічній

Світ здається чарівною казкою,

Нерозгаданим плетивом мрій.

«Флегматично зима тротуаром поскрипує…»
19. Випишіть з уривку дієслова. Підкресліть дієслова, в яких букв менше, ніж звуків.

Встало сонце і впало в очі,

Хмари втому зняли з плечей -

Служать людям ці руки робочі,

Сонце людям гріє з очей.

Стали копи рядами на чати,

Залицяється колос до губ -

Так свій полудень зустрічати

Вміє щирий косар-працелюб.

«Косар»

РЕЧЕННЯ

1. Спишіть речення, підкресліть головні члени речення.

Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні.

Десь за ланами гомонів, затихаючи грім.

Бринять живою радістю ліси, як ранок спалахне на небокраї.

Над лісом загорілась срібна сережка, засвітивши золоте павутиння межи гіллям старої сосни.

Пишається проти сонця гай, увесь у блискучих краплях, як у дорогому намисті.
2.Прочитайте. Чим закінчується казка Василя Симоненка «Подорож в країну Навпаки»? Спишіть рядки із казки, вставляючи пропущені букви. Підкреслене речення перебудуйте у спонукальне. Як розплющили всі оч… ,

Гульк – уже в своїм двор…!

Їх стрічають, обнімають

І бабус…, й матер…,

І кричать мандрівник…:

– Нас тепер ніяким див… –

Навіть бублик… красив…! –

Не заманите віки

У країн… Навпаки!


  1. Спишіть, розкриваючи дужки. Вставте потрібну букву. В першому реченні підкресліть головні члени речення. Підкресліть слова, в яких кількість звуків і букв не співпадає.

Так в(е ,и)селий Лоскотон

Ро(з,с)валив поганський трон.

Сам же він ж(е,и)ве й понині,

Дітям носить щирий сміх

В ро(с , з)мальованій торбині,

В пальцях лагідних своїх.


  1. З поданих у рядку слів складіть речення так, щоб вийшов уривок із казки В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон». Запишіть його. Підкресліть слова, в яких кількість звуків і букв не співпадає.

скаче, палаці, У, кожен

щастя, від, плаче, Та, гірко

як, сльози, Ллються,ріка, –

радість, така, Бачте, в, них!
5. Спишіть. Підкресліть звертання.

- Гей, веселий Лоскотоне,

Це прийшли твої брати!

Йди до нас, веселий брате,

В нашу здружену сім’ю!

Підем разом догравати

Ми весілля Плаксію…

«Цар Плаксій та Лоскотон»
6. Спишіть. Підкресліть граматичні основи.

У льоху в холодній тиші

Шаруділи сонні миші,

Од стіни та до стіни

Сновигали таргани

І, забившися в кутки,

Пряли пряжу павуки.

«Подорож у країну Навпаки»
7. Спишіть. Підкресліть граматичні основи.

Ой майнули білі коні,

Тільки в’ються гриви,

Тільки курява лягає

На зелені ниви.

«Ой майнули білі коні»
8. Спишіть. Підкресліть граматичні основи.

Впало сонце в вечірню куряву,

Тиша виповзла за село.

Нашорошилось небо буряно

І погрозами загуло.

«Впало сонце в вечірню куряву»
9. Спишіть. Перебудуйте речення так, щоб вони стали спонукальними.

Мріють крилами з туману лебеді рожеві.

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

«Лебеді материнства»
10. Спишіть. Визначте, якими є ці речення за метою висловлювання.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

«Де зараз ви, кати мого народу?»

ЗВУКИ І БУКВИ

1. Відтворіть на письмі рядки із казки Василя Симоненка «Подорож в країну Навпаки», вставляючи замість крапок букви, що позначають голосні звуки. Підкресліть слова, в яких звуків більше, ніж букв. Зробіть звуко-буквений розбір слова «її».

Т.л. т.ж с.д.ть б.дує,

В.л.в. ж.л. св..ї:

«Д.ж. Т.н. в.р.д.є,

Р.зв.ж.й в.сь ч.с її...
2. Спишіть. Підкресліть звертання. Виконайте звуко-буквений аналіз виділених слів.

Лесик скаржився: «Хлоп'ята,

Страх як тяжко жить мені –

Слухай маму, слухай тата,

Умивайся день при дні.

«Подорож у країну Навпаки»
3.Випишіть звертання з уривків.

- Гей, веселий Лоскотоне,

Це прийшли твої брати!

Йди до нас, веселий брате,

В нашу здружену сім’ю!

«Цар Плаксій та Лоскотон»

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

«Україно, п'ю твої зіниці...»

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

«Лебеді материнства»

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

«Лебеді материнства»

Відчинила ти лагідно двері

для нового життя і добра,

друзів кликала до вечері,

рідна хато моя стара.

«Прощання Федора Кравчука, колгоспного конюха, з старою хатою»




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Комунальний навчальний заклад «черкаський обласний інститут післядипломної...
«черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради»

Черкаської обласної державної адміністрації
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Черкаської обласної державної адміністрації
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Уроки
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Комунальний заклад «запорізький обласний інститут післядипломної...
Комунальний заклад «запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» запорізької обласної ради

Література Посада вчитель української мови І літератури
України; Почесна грамота Міністерства освіти І науки України, Грамоти Черкаської обласної державної адміністрації, Грамоти відділу...

Освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради
Малигіна Л. М., учитель світової літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, Черкаського колегіуму...

Комунальний заклад «дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»
України 17 листопада 2011 року за №1318/20056, Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти надсилає графік...

Комунальний заклад «дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»
України 17 листопада 2011 року за №1318/20056, Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти надсилає графік...

Черкаський обласний інститут післядиплом
Збірка розробок занять, свят, розваг для педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка