Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Програма зовнішнього незалежного оцінювання 2012 року Пояснювальна записка

Програма зовнішнього незалежного оцінювання 2012 року Пояснювальна записка





Сторінка1/3
  1   2   3
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

програма зовнішнього незалежного оцінювання 2012 року

Пояснювальна записка

Програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури 2012 року (далі – програма ЗНО)

розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5–11 класів (лист Міністерства освіти і науки України

№ 1/11-3580 від 22.08.2001 р.) і чинних програм з української літератури для 5–11 класів: за загальною редакцією

Р. Мовчан (лист № 1/11-2444 від 23.07.2002 р.) і О. Бандури, Н. Волошиної (лист № 1/11-3580 від 22.08.2001 р.).

Зважаючи на варіативність програм з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, до програми ЗНО внесено персоналії письменників і художні твори, вивчення яких передбачено всіма чинними

програмами і відображено в усіх підручниках, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: «Українська мова» («Фонетика. Графіка»,

«Лексикологія. Фразеологія», «Будова слова. Словотвір», «Морфологія», «Синтаксис», «Стилістика», «Орфоепія»,

«Орфографія», «Розвиток мовлення») та «Українська література» («Усна народна творчість», «Давня українська література», «Література кінця ХVIII – початку ХХ ст.», «Література ХХ ст.», «Творчість українських письменників- емігрантів», «Сучасний літературний процес»).

Українська мова



Назва розділу, теми

Знання змісту мовних понять, термінів, мовних явищ

і закономірностей


Предметні уміння та способи навчальної діяльності

1. Фонетика. Графіка

Фонетика як розділ мовознавчої науки про

звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки

Визначати в словах голосні, тверді і м’які,

дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні; ділити слово на склади; визначати звукове значення букв у слові. Визначати місце букв в алфавіті, розташовувати слова за алфавітом; розпізнавати явища уподібнення приголосних

звуків, спрощення в групах приголосних,

основні випадки чергування голосних і

Назва розділу, теми

Знання змісту мовних понять, термінів, мовних явищ

і закономірностей


Предметні уміння та способи навчальної діяльності




чергування голосних і приголосних звуків.

Основні випадки чергування у-в, і-й

приголосних звуків, чергування у-в, і-й

2. Лексикологія.

Фразеологія

Лексикологія як учення про слово. Ознаки

слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови

за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української

мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризми.

Пояснювати лексичні значення слів; добирати

до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні; вживати слова

в переносному значенні. Знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів; пояснювати значення фразеологізмів, приказок, прислів’їв, крилатих висловів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні

3. Будова слова.

Словотвір

Будова слова. Основа слова й закінчення.

Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс,

закінчення. Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально- суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах

Відділяти закінчення слів від основи,

членувати основу на значущі частини,

добирати спільнокореневі слова, слова з однаковими префіксами й суфіксами; розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні; визначати спосіб творення слів

Назва розділу, теми

Знання змісту мовних понять, термінів, мовних явищ

і закономірностей


Предметні уміння та способи навчальної діяльності

4. Морфологія.

4.1. Іменник

Морфологія як розділ мовознавчої науки про

частини мови. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неіс-

тоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання

та написання відмінкових форм. Букви -а(-я),

-у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни.

Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській

мові. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Розпізнавати іменники, визначати їх загальне

значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, належність іменників до певної групи за

їх лексичним значенням, уживаністю в

мовленні; визначати основні способи творення іменників; правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилкових; використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їх виражальними можливостями

4.2.. Прикметник

Прикметник як частина мови: значення,

морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та

присвійні. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда й м’яка групи)

Розпізнавати прикметники, визначати їх

загальне значення, морфологічні ознаки,

синтаксичну роль; розряди прикметників за значенням; ступені порівняння якісних

прикметників; основні способи творення відносних і присвійних прикметників; відмінювання прикметників; відрізняти правильні форми прикметників від помилкових

Назва розділу, теми

Знання змісту мовних понять, термінів, мовних явищ

і закономірностей


Предметні уміння та способи навчальної діяльності

4.3. Числівник

Числівник як частина мови: значення,

морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позна- чення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові.

Групи числівників за будовою: прості, складні й складені. Типи відмінювання кількісних числівників:

1) один, одна;

2) два, три, чотири;

3) від п’яти до двадцяти, тридцять, п’ятдесят

... вісімдесят;

4) сорок, дев’яносто, сто;

5) двісті девятсот;

6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд;

7) збірні;

8) дробові.

Порядкові числівники, особливості їх відмінювання

Розпізнавати числівники, визначати їхнє

загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди числівників за значенням, основні способи їх творення,

відмінювання; відрізняти правильні форми числівників від помилкових; добирати потрібні форми числівників і використовувати їх у мовленні; визначати сполучуваність числівників з іменниками

4.4. Займенник

Займенник як частина мови: значення,

морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Співвіднесеність займенників з іменниками,

прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників

Розпізнавати займенники, визначати їх

загальне значення, морфологічні ознаки,

синтаксичну роль, розряди займенників за значенням, основні способи їх творення,

відмінювання; відрізняти правильні форми займенників від помилкових, правильно добирати потрібні форми займенників і використовувати їх у мовленні. Особливості вживання займенників у мовленні

Назва розділу, теми

Знання змісту мовних понять, термінів, мовних явищ

і закономірностей


Предметні уміння та способи навчальної діяльності

4.5. Дієслово

Дієслово як частина мови: значення, морфоло-

гічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на

-но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та майбутнього часу й наказового способу). Родові та числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах

дієслів теперішнього та майбутнього часу.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.

Дієприслівник як особлива форма дієслова:

Розпізнавати дієслова, особливі форми

дієслова, безособові дієслова; визначати загальне значення дієслова, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, часи й способи

дієслів, дієвідміни, особливості словозміни кожної дієвідміни; використовувати один час і спосіб у значенні іншого; основні способи творення дієслів, зокрема видових форм, форм майбутнього часу недоконаного виду, форм умовного та наказового способу дієслів; відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Розпізнавати дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їх загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, особливості творення, відмінювання; відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових; добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники та дієприкметникові звороти в мовленні. Особливості вживання активних дієприкметників у мовленні.

Розпізнавати дієприслівники, визначати їх

Назва розділу, теми

Знання змісту мовних понять, термінів, мовних явищ

і закономірностей


Предметні уміння та способи навчальної діяльності




значення, морфологічні ознаки, синтаксична

роль. Дієприслівники доконаного й недоко- наного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот

загальне значення, морфологічні ознаки,

синтаксичну роль, основні способи їх творення; відрізняти правильні форми дієприслівників від помилкових; правильно

будувати речення з дієприслівниковими зворотами

4.6. Прислівник

Прислівник як частина мови: значення,

морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни

приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів. Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання прислівників разом

і через дефіс.

Розпізнавати прислівники, визначати їх

загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди прислівників за значенням, ступені порівняння прислівників,

основні способи творення прислівників; відрізняти правильні форми прислівників від помилкових; добирати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мов- ленні

4.7. Службові частини

мови

Прийменник як службова частина мови. Групи

прийменників за походженням: непохідні

(первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв’язок прийменника

з непрямими відмінками іменника.

Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з’ясу- вальні, наслідкові). Групи сполучників за

Розпізнавати прийменники, визначати їх

морфологічні ознаки, групи прийменників за походженням і за будовою; правильно й

комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні


Розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю, за вживанням і будовою; правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Дати проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року
Графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначається згідно з затвердженим Міністерством освіти календарним планом проведення...

Програма зовнішнього незалежного оцінювання 2012 року Пояснювальна записка
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...

Харківська академія неперервної освіти освітній проект
У 2016 році введено атестацію випускників загальноосвітніх навчальних закладів у формі зовнішнього незалежного оцінювання з математики...

Програма зовнішнього незалежного оцінювання з української мови І...
Програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови (далі програма зно) розроблено з урахуванням чинних програм з української...

На кожному тесті зовнішнього незалежного оцінювання учасник зно може...
Результати зовнішнього незалежного оцінювання 2011 року визначаються у два етапи – спочатку визначається тестовий бал учасника зно,...

Визначено терміни проведення зно-2017
Календарний план підготовки та проведення в 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі...

Програма зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов
Досягнення цього рівня сформованості вмінь забезпечується взаємопов’язаним комунікативним, когнітивним І соціокультурним розвитком...

Наказ
Закону України «Про загальну середню освіту», Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти,...

Література Систематизований шкільний курс
Універсальне видання для успішної підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання

Методичні рекомендації для учителів історії України щодо підготовки...
Необхідно законодавчо визначити результати стандартизованого тестування єдиним критерієм прийому до навчання у внз… Потрібно започаткувати...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка