Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

«Методика навчання малювання на теми навколишнього середовища та ілюстрування літературних творів.»

«Методика навчання малювання на теми навколишнього середовища та ілюстрування літературних творів.»





Міністерство освіти та науки України

Грицівське ВХПУ-19

Педагогічне читання



на тему:
«Методика навчання малювання на теми навколишнього середовища та ілюстрування літературних творів.»


Підготував: викладач історії орнаменту Н.В. Томіленко.

Гриців-2009-10 н.р.

Зміст

І. Інтерактивний розвиток фантазії учнів
ІІ. Тематичне малювання
ІІІ.Малювання по памяті або спостереженню
ІV. Тематичне малювання на теми пейзажної лірики
V. Малювання ілюстрації до казки, музичного твору

І. Інтерактивний розвиток фантазії учнів
На сучасному етапі розвитку українського суспільства в умовах реорганізації освіти та системи виховання сучасні педагоги розуміють велику роль мистецтва у формуванні високоморальної та розвинутої творчої особистості.

Зокрема йдеться про потенціал інтегративних підходів, які є одним із засобів інтерактивної форми уроку. Перш за все розглянемо, як розкривається зміст поняття «інтерактивні форми навчання». Словник іншомовних слів за редакцією академіка АН України О. Мельничука дає таке визначення поняттю «інтер...» (лат. іnter...) — префікс, що означає перебування поміж, періодичність дії; активність — посилена діяльність, діяльний стан. Таким чином, періодичне посилення активності або періодичне переведення в діяльний стан визначає поняття «інтерактивний». Для сприяння розвитку фантазії та уяви, що є складовими творчого потенціалу, та врахування художніх інтересів особистості вчитель може застосовувати ситуації вибору учнями різнорівневих за складністю завдань, тем, технік і матеріалів для виконання художніх робіт і сприйняття мистецьких творів, активізувати різноманітними методами та прийомами пошук у вирішенні завдань.

Пропоную до розгляду методологію інтерактивної форми мистецької освіти, яка враховує вимоги сучасної педагогіки. Вони складаються із завдань, які містять у собі:

Навчальні — спрямовані на активацію уяви та фантазії. Передбачають формування практичної діяльності, уміння аналізувати та інтерпретувати мистецькі твори та учнівські малюнки, навчатися споглядати їх різними способами: статичний — сприймати їх через внутрішній світ, пропускати через свої відчуття на рівні порівняння чи поєднання емоційного стану та виразити їх; динамічний — сприймати через зовнішні відображення мистецьких творів, тобто «оживлювати» образи картини чи скульптури рухами, театральною діяльністю, обрядовими дійствами. Спробувати уявити собі, яким чином зображені образи набули тієї чи іншої пози. Пластичними або гострими рухами передати стан природи, що відтворив художник у своєму мистецькому творі. Створювати творчі композиції за мотивами мистецьких творів, видів і жанрів мистецтва, малювати варіації на теми та імпровізувати за творами митців. Застосування таких нестандартних завдань є одним із засобів стимулювання інтересу до мистецтва. Розглянемо деякі з них. Так, запропонуємо учням провести аналіз на порівняння ряду робіт на одну тему, виконаних учнями. Спроектувати аналіз запитаннями:

  1. Чим можна ускладнити чи доповнити сюжет?

  2. Що змінити, які художні техніки, матеріали застосувати, тобто відтворити картину на площині в об’ємі — скульптуру, рельєф, паперопластику?

  3. У якому жанрі або виді мистецтва намалювати її?

  4. Визначити мету створення малюнка (навчитися художній техніці, чи він носитиме рекламний характер чи прикрашатиме інтер’єр тощо).

Такий аналіз активізує творчий процес, з’являються нові ідеї та образи у розкритті теми. Це ж стосується завдань-диктантів. Учень під диктовку створює композицію, має швидко розташувати зображення так, щоб утворився сюжет. Завдання на часткове копіювання якогось фрагмента відомої картини чи малюнка вчителя, а далі придумати та розширити його за своєю фантазією або подивитись на картину та спробувати відтворити побачене. Вправа на реставрування форми та малюнка посуду за уламком.

Розвивальні — спрямовані на використання нетрадиційних методів запропонованого матеріалу як один із засобів впливу на творчий потенціал дитини.

Сюди відносяться використання набутих учнями знань з інших навчальних дисциплін; долучення різноманітних терапій — арт, арома, музичні, аутотренінги, релаксація, медитація. Застосування поширених художніх технік (петриківський розпис, витинанки, проекти вітражу, проекти різьблення по дереву, проекти килимів та гобеленів, проекти для вишивання тощо) та матеріалів (малювання гуашевими фарбами, кольоровий папір, гелевими ручками тощо), застосування імпровізації в поєднанні різноманітних технік.

Виховні — містять у собі незвичайні форми проведення уроку як засіб формування здатності проявляти творчу діяльність: урок на виставці, у музеї, на екскурсії, у магазині, у майстернях митців — живописців, гончарів, різьбярів, вишивальниць і т. д., в ательє, редакції тощо. Пропонуються різноманітні види уроків — шоу, вернісаж, конференція, аукціон, обрядових дійств. Проводити рольові ігри — сесія мистецтвознавців, зустріч інопланетних митців. Теми виховних завдань спрямовані на розвиток не тільки нових образів та ідей, а включають у себе загальнолюдські цінності. До них відносяться створення проектів (колективні форми роботи) з оформлення інтер’єра не лише у свому закладі, а й в інших навчальних закладах, виготовлення подарунків, сувенірів як благодійної допомоги ветеранам, громадянам похилого віку, дітям-інвалідам, сиротам тощо. Виїзд і проведення уроків образотворчого мистецтва, підготовлені учнями за своїм розробленим планом, і пропозиції тем уроків. Проведення конференцій зі своїх надбань у мистецтві. Розглянемо тему «Створення проекту. Оформлення виставки учнівських малюнків» (робота у групах). Це завдання несе в собі дух змагання. Учням дуже подобається перемагати, коли їм довіряють, дають можливість самостійно вирішити якесь питання, поставлену перед ними завдання. Самостійне вирішення завдання учнем спрацьовує на активне творення, видумування чогось нового, тобто він робить відкриття. Це дає йому впевненість у своїх можливостях. Викладач допомагає учням у визначенні критеріїв, які дадуть змогу вибрати кращий проект, заохочувальні номінації для інших проектів; демонструє послідовність виконання проекту, ескізи готових проектів, зразки шрифтів і шрифтових композицій; роздає проспекти із планом проектування.

Завдання передбачає декілька етапів у досягненні мети:

  1. Назва проекту.

  2. Тема виставкових робіт.

  3. Визначення форми та кольору шрифту.

  4. Оформлення малюнків.

  5. Розробка схеми розташування у приміщенні.

  6. Виготовлення ескізу каталогу виставки, запрошення.

  7. Форма проведення виставки (аукціон, благодійна, ярмарок тощо).

Підібрати музичне оформлення. Основне завдання уроку — навички написання шрифту, його розташування на аркуші паперу, підбір кольору та форми. Тобто таке звичайне завдання, подане в інтерактивній формі, учні виконають із творчим підходом, мобілізують усю свою фантазію та уяву.

Творчий розвиток особистості на уроках дисциплін образотворчого мистецтва — це засвоєння нею необхідних художніх навичок і прийомів, розвиток фантазії та уяви, тобто усвідомлення сутності явищ і предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності особистості моральним та естетичним вимогам, що вироблені людською культурою. Інтерактивні форми сприяють такому розвитку школярів і тим самим забезпечують самостійний пошук різноманітних зв’язків, художніх співставлень, аналогій, паралелей між видами мистецтв і дійсністю, наслідком яких має стати формування в особистості здатності цілісно бачити та сприймати світ, що зумовлює високий потенціал творчості, виховуватиме потребу в художньо-творчій самореалізації, сприятиме духовному самовдосконаленню.
ІІ. Тематичне малювання

Уроки дисциплін образотворчого мистецтва на теми вимагає від викладача високої підготовки. Але в той час для учнів це найцікавіший урок по зображувальному мистецтву. Цей розділ передбачає малювання по пам’яті, по спостереженню, за уявою. Але всі ці види діяльності можуть бути з’єднані в одній роботі.

Урок малювання на тему складається з таких елементів :

а) ознайомлення з темою або літературним твором, вибір сюжету, характеристика персонажів.

б) складання ескізу композиції.

в) необхідні для роботи спостереження та замальовки;

г) виконання роботи

д) аналіз та оцінювання виконаних робіт.
ІІІ. Малювання по пам’яті або спостереженню

Цей вид малювання відноситься до тематичного. Головне на уроці тематичного малювання - передача у малюнку сюжетного зв’язку, змісту та розкриття теми в малюнку. Помічені учнем особливості предметів притягують його увагу. Пояснення викладача розширюють його знання, розвивають інтерес до подальших спостережень.

Нові враження і знання відображаються в учнівських творах. Це, у свою чергу, веде до необхідності розширити технічні можливості відображення з допомогою нових прийомів і матеріалів. Індивідуальні образотворчі характеристики предметів приводять до більш частого спостереження реальних предметів, а не тільки їх зображеннях в малюнках.

Великого значення набуває індивідуальна робота з учнями під час уроку малювання. Деякі учні зазнають труднощів у зображенні якого-небудь предмета, потрібного в їх сюжетному малюнку. У цьому випадку викладач може показати, як малювати весь предмет або якусь його частину. Іноді варто запропонувати учню зробити зображення нарядним, вводячи в малюнок якийсь орнамент, прикрасити можна не тільки зображення, але й фон, що зробить малюнок більш завершеним.

Важливою опорою на уроках є спостереження реальних предметів і явищ. Пропонуючи учням зобразити місцевий пейзаж, необхідно під час прогулянок, екскурсій по місту роздивитись з ними оточуючі будинки, допомогти кожному вибрати будинок, який він буде малювати, добре роздивитися його і запам'ятати, чим він відрізняється від інших: якщо є архітектурні прикраси, вітрини магазинів, арки і т.д.

Роздивляючись будинки, учні одразу ж спостерігають і за рухом транспорту, людьми. Кожен учень бачить і запам'ятовує те, що найбільш приваблює його увагу.

Дотримуючись мети розвитку творчої самостійності на уроках, треба намагатися давати учням такі теми в малюванні, щоб вони, у першу чергу, були пов'язані безпосередньо з життям, з тими виховально-освітніми завданнями, над виконанням яких зараз працює викладач.

В оцінюванні робіт по темі, у першу чергу, звертається увага на фантазію учнів, на прояв самостійності у вирішенні теми, на виразність у передачі окремих предметів, добір кольорів, а також на моральну основу сюжету натури. Мало уявити тільки зовнішність предмета, необхідно щоб була можливість уявити цей предмет так, як він сприймається тим хто малює в процесі його детального аналізу при малюванні з натури, з точки зору різних задач, які виникають в цьому процесі. При малюванні по пам'яті і за уявою важливим моментом є ясне уявлення не тільки предмету, але й самого процесу зображення.

Зоровий образ, який формується в процесі зображення, має тенденцію до зміни, доти, поки він не буде максимально повно відображати реальну дійсність, тобто доти, поки малюнок не стане найкраще відображати зображувальний предмет.

Кінцевою метою в процесі зображувальної діяльності є такий розвиток пам'яті, при якому один раз поспостерігавши,учень зміг би міцно закріпити об’єкт у пам'яті і за потреби відобразити з абсолютною точністю.

Велику користь приносить малювання по пам'яті чи за уявою, коли заздалегідь проводяться спеціальні спостереження предмета, що зображується протягом якогось часу (1-5 хвилин).

Малювання по пам'яті та за спостереженням - дуже важливі види тематичного малювання для учнів. Під час їх застосування розвиваються такі психологічні механізми дитини як пам'ять, спостереження. Діти також вчаться не тільки спостерігати та запам'ятовувати певний об'єкт, а й аналізувати його, порівнювати його характерні властивості.

Учнів потрібно не тільки вчити створювати нові зображення, але й озброювати досвідом творчої діяльності. Для цього потрібні спеціальні методи. Розглянемо декілька з них - евристичний та дослідницький методи. Ці методи спрямовані на навчання пошукам самостійного рішення зображувальної задачі, можливих варіантів, розвиток творчого мислення, уяви. Ці методи можна використати, коли викладач пропонує учням виконати якесь творче завдання, створити щось по своєму задуму.
ІV. Тематичне малювання на теми пейзажної лірики

Робота по розвитку образотворчої діяльності в малюванні природи повинна будуватися у відповідності з вимогами програми виховання і навчання в школі, які націлюють на формування в кожного учня морально-естетичні почуття при зустрічі з прекрасним у природі та мистецтві, при знайомстві з подією та пейзажами.

Програма ставить задачу розвитку поетичного слуху і естетичного сприйняття учнів, вміння розрізняти та розуміти своєрідне використання тих чи інших художніх засобів у витворах мистецтва.

Однією з форм систематичної роботи по естетичному вихованню є заняття сюжетно-тематичним малюванням. Основною метою яких є - розвиток розумової активності і творчої уяви учнів.

Ці заняття включають і малювання на теми літературних творів про природу.

Педагог вчить учнів відображати на папері побачене, почуте, тобто відомий зміст у новій трактовці. Без допомоги дорослого в учнів часто виникають труднощі у визначенні художнього засобу, який поет використовує при описі природи, або не приділяє їм належної уваги, що у свою чергу призводить до невиразності образів. Іноді учні навпаки, відчувають і розуміють, що і як хотів показати поет, але у них немає достатнього досвіду в передачі вражень у своєму творі, часто вони просто погано володіють засобами зображення описаних в стилі картин природи.

Існують основні методи, якими педагог користується для розвитку естетичного сприймання і творчості. До них належать: спостереження явищ та об'єктів природи, які описані в поетичному витворі; бесіда о поетичних образах; розглядання відповідних ілюстрацій та картин о природі; показ декількох прийомів зображення; аналіз малюнків які виявляють степінь творчості дитини при передачі поетичного образу.

Розглянемо специфіку кожного методу.

Спостереження природи здійснюються не тільки для отримання учнями знань про неї, для розвитку естетичного сприйняття, але й з метою порівняння пейзажів, які описані в поетичному творів, з існуючими у природі. Методика проведення спостережень ускладнюється в залежності від досвіду дітей та завдань кожного заняття. Починати треба з розглядання окремих образів природи, які описані в творі: ялинка, кульбабка і т.д. при цьому треба максимально активізувати мову питаннями, які допомагають розкриттю образу, збагачувати її поетичними виразами, порівняннями. Потім учитель намагається забезпечити рухову і словесну діяльність учнів: на основі розуміння твору учні повинні знайти об'єкти, які описані у ньому, доторкнутися, роздивитися їх, прочитати рядки вірша, які відображають відповідну картину природи, спостереження сприяють розвитку чуттєвості, сприйманості до поетичного опису пейзажів.

По мірі того як розвивається у дітей сприймання, їм пропонують поспостерігати за картиною природи, не співпадаючу повністю з її поетичними описами. Це розвиває загальні уявлення учнів, на основі яких вони потім малюють певні пейзажі.

Для більш цілеспрямованого знайомства учням з творами про природу проводяться бесіди про їх зміст та різні засоби виразності.

Якщо художній твір невеликий по об'єму, містить опис одного конкретного образу або нескладної картини природи, то бесіда про нього займає небагато часу, вона може проводитись безпосередньо на уроці.

Але іноді малювання проводиться на основі віршів, які складаються з кількох частин, відображаючи різні картини природи, як, наприклад, у „Пісні про весну" Я.Колеса. У даній ситуації познайомити з твором краще у вільний час, а на уроці його вже не аналізувати, оскільки сприйняття поетичного твору є достатньо сильним подразником. Перебудова уваги відразу ж на іншу діяльність (малювання) викликає гальмування, яке робить цю діяльність недостатньо продуктивною.

Прочитавши твір виразно, учитель задає учням питання, які допомагають уявити зміст майбутньої ілюстрації. Щоб не порушити безпосередність, емоціональність сприйняття поетичного твору, питання слід задавати лише після повторного виразного його читання. Вони повинні стимулювати живий обмін уявленнями, сприяти розумінню виразних рис образів природи, які можна зобразити, опираючись на сюжет вірша.

З дітьми також рекомендується проводити заняття по малюванню на теми двох творів, в яких описана природа в ту саму пору року. На початку уроку треба провести бесіду про їх зміст і засоби виразності.

Щоб засоби виразності стали для дітей зрозумілими, треба розглянути картини або ілюстрації, які виділяють основні моменти тексту, тобто забезпечують взаємодію зорового та слухового сприйняття.

Художні ілюстрації знайомлять учнів з різними засобами зображення природи. Також корисно знайомити учнів з двома ілюстраціями до одного вірша. Дуже своєрідно та характерно передані зимові пейзажі в ілюстраціях художників Г.Нікольського, А.Парамонова до віршів С.Єсеніна „Поет зима аукает", „Черемуха". Учні сприймають їх дуже емоційно і потім використовують подібні зображувальні засоби у своїй творчості.

У вільний час можна організувати роботу по поглибленому знайомству учнів з засобами виразності, якими художники створюють образи і картини природи: ліс, дерева різних порід, стан погоди.

Колористичному вирішенню пейзажу допомагають цільові спостереження природи, розглядання репродукцій з картин художників - пейзажистів. Живописний малюнок, виконаний вчителем по мотивам якого-небудь твору про природу, також допоможе учням зрозуміти красу та доступність того чи іншого засобу передачі певної кольорової гами.

Важливим прийомом навчання є також аналіз учнівських творів. Він може проходити по-різному.

Учні читають один чи декілька рядків з твору та відмічають, як цей епізод відображено у малюнку. Або в результаті аналізу малюнків учні створюють книгу-ширму, яка розкриває послідовно поетичні строки. Можна проводити спеціальні заняття по розгляданню дитячих малюнків на теми віршів про природу, де діти згадують, якому твору вони відповідають, читають цей вірш або згадують уривки. В подальшому з учнівських малюнків можна створити тематичні альбоми: „Зима (весна, літо, осінь) в творчості учнів", періодично їх розглядати, дарувати і т.д..

При оцінці учнівських робіт викладач додержується певних критеріїв:

передача кольором відтінків окраски образів природи, загального колориту, настрій юного художника;

  • різноманітність композиції (зв'язок між предметами, їх об'єднання, виокремлення головного образу);

  • зображення форми, її характерних ознак, деталей;

  • передача пропорцій предмета, його розмірів;

  • наявність виражальних образів вірша, відповідність зображення в малюнку поетичному опису.

Завдяки аналізу робіт учням стає більш зрозуміти поетичний образ, розвивається аналітико-синтетичне мислення, яке забезпечує більш глибше сприйняття поетичного тексту.

Використання цих методів з метою розвитку учнівської творчості на основі пейзажної лірики має свою специфіку.

Кожен учень під впливом спеціального навчання починає проявляти чуйність до поетичного слова, розуміти зображувальний зміст засобів художньої виразності вірша. Вона вже самостійно відображає в малюнку ті картини природи, які чує у вірші, тобто посилюється вплив поетичного образу на творчість.

Також для розвитку творчості важливо проводити бесіди по задуму малюнка, про головний образ, про засоби найбільшої виразності малюнків. Учні вже можуть уявити картину природи без попереднього спостереження, лише на основі художнього опису: поетичне слово підказує необхідні образи пейзажу. У цьому виді достатньо розвинуті чуйність до поетичного слова, вміння співвідносити картини природи з її описом, переносити свої уявлення в малюнок.

У результаті таких занять учні частіше починають розмовляти один з одним про те, як гарно навколо, їх словник збагачується точним поетичним вираженням. Вірші за їхньою думкою, допомагають їм створювати „кольорові малюнки". Учні вже не затрудняються у пошуку сюжету для зображення, їм „зрозуміло, про що малювати".

Бажано використовувати в педагогічній роботі сукупність методів і прийомів роботи, які спрямовані на поглиблення сприйняття учнями пейзажної поезії в наступній послідовності:

• спостереження з читанням твору, розглядання ілюстрацій, малювання;

• читання твору, розглядання 1 -2 картин, бесіда, малювання;

• читання твору, бесіда, малювання.

Систематичність і послідовність педагогічної роботи, пов'язаної з розвитком естетичного сприйняття і творчості, сприяє тому, що учні успішно справляються з поставленими перед ними програмними завданнями.

V. Малювання ілюстрації до казки, музичного твору

Цей вид тематичного малювання за своєю методикою схожий з попереднім видом (ілюстрацією до поетичного твору). Якщо обсяг казки невеликий, викладач знайомить учнів з її змістом безпосередньо на початку уроку. Проводить бесіду з учнями по змісту цієї казки, задає питання, які підводять учнів до створення композиції

Якщо ж казка велика за обсягом, учні ознайомляться з її змістом вдома, а на уроці вже проводити бесіду по змісту. Корисно спитати, який епізод більше сподобався, який хотіли б намалювати...

Корисно використовувати на уроках тематичного малювання таблиці з зображенням послідовності малювання тварин, рослин і т.д.

Урок тематичного малювання можна спланувати, як інтегрований урок. Тобто інтегрувати урок малювання з музикою. На початку такого уроку слід провести бесіду (підготовчу) до даного музичного твору, налаштувати учнів на прослухування музики, корисно перед слуханням задати учням питання такого характеру „Як ви гадаєте, яку пору року хотів показати у своєму творі композитор?". Після слухання, вчитель повторює своє питання, і задає інші, які підводить учнів до визначеності у кольорі, композиції. На такому уроці в учнів розвивається естетичне почуття до прекрасного не тільки у художніх творах мистецтва, але й у музичних творах.

Наприкінці такого уроку потрібно зробити виставку робіт учнів і ще раз прослухати музичній твір, порівняти музичне зображення з художнім, зробити висновки.

Такі уроки розвивають в учнів не тільки художні навички та вміння слухати вчителя, а ще й фантазію, творче уявлення, що є важливим фактором для подальшої художньої творчості.

Література



  1. Базулина Л.В. Бисер. — Ярославль, 2006

  2. Божко Л.Н., Полякова Г.А. Методика викладання образотворчого мистецтва в школі. 5-7 кл. – К. : Скорпіон., 2004.

  3. Волкотруб І.Т. Основи художнього конструювання. — К.: Вища школа, 1988.

  4. Гребенюк Г.Є. Основи композиції та рисунок. —К.: Техніка, 1997

  5. Гусаров Е.Н. Современные педагогические технологии. — М.: Академия, 2005.

  6. Даниленко В.Я. Основи дизайну.— К., 1996.

  7. Державний стандарт загальної середньої освіти галузі «Художня культура» // Мистецтво і освіта. — 1997.— № 3.— С. 2-10

  8. Завуч. Освіта.—№ 32 (146), листопад 2002 р.

  9. Костенко Т.В. Композиція. Методичні матеріали. — Харків, 1997.

  10. Колейчук В.Ф. Опит классификации трансформации плоского листа.2 М., 1980.

  11. Лещенко М.П. Зарубіжні технології підготовки вчителів до естетичного виховання.— 2-е вид., доп.— К.: Гротеск, 1996.- 92 с.

  12. Неменский Б.М. Мудрость красоты: О проблеме эстетического воспитания» Книга для учителя— М.: Просвещение, 1981.

  13. Основи викладання мистецьких дисциплін: Навчальний посібник /за заг. редакцією О.П.Рудницької.— К.: АПН України. 2000.- 184 с.

  14. Современное декоративное искусство. Очерки истории.— М.: Искусство, 1984.

  15. Сомов Ю.С. Композиция в технике.— М., 1987.

  16. Тиц А.А. Основы архитектурной композиции и проектирования.— К.: Вища школа, 1979.

  17. Толстих В.И. Эстетическре воспитание.— М.: Высшая школа, 1984.

  18. Шпара П.Є. Технічна естетика та основи художнього конструювання.— К.: Вища школа, 1989.

  19. Холмянський Л.М., Щипанов О.С. Дизайн.— К.: Освіта , 1992.

  20. Энциклопедический словарь юного художника.— М.: Педагогика, 1983.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок №28 Навчальне завдання Взаємодія образотворчого мистецтва з...
Навчальне завдання Взаємодія образотворчого мистецтва з літературою. Ілюстрування літературних творів

Методичні рекомендації
Рольова гра "Міжнародна конференція з питань захисту навколишнього середовища " 26

Міністерство освіти І науки України
«Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

Кримінально правова охорона
Новітнє обґрунтування поняття злочинів проти навколишнього природного середовища

Попова Наталя Миколаївна, вчитель хімії та біології
Приділяється увага природоохоронному вихованню, дбайливому ставленню до себе, до природи та навколишнього середовища

Програма вступного випробування та співбесіди з дисципліни «Географія»
...

Дипломний проект на тему: «Захист навколишнього середовища від нафти І нафтопродуктів»
Предметом дослідження є вплив нафтопродуктів на довкілля І науково обґрунтовані засоби боротьби з забрудненням довкілля

Пояснювальна записка вступ
Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих...

Програма гуртка «Екологічне краєзнавство» Основний рівень Пояснювальна записка
Екологічне краєзнавство сходинка до пізнання учнями рідного краю, реалізації інтересів у вивченні навколишнього природного середовища...

План Внутрішнє середовище організації Складові внутрішнього середовища...
Система менеджменту при формуванні внутрішнього середовища організації має забезпечити відповідність характеристик його найважливіших...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка