Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Пояснювальна записка до магістерської роботи на тему: «образ української держави у творах письменників-просвітників»

Пояснювальна записка до магістерської роботи на тему: «образ української держави у творах письменників-просвітників»





Пояснювальна записка

до магістерської роботи на тему:

«ОБРАЗ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ТВОРАХ

ПИСЬМЕННИКІВ-ПРОСВІТНИКІВ»
Тема моєї магістерської роботи «ОБРАЗ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ТВОРАХ ПИСЬМЕННИКІВ-ПРОСВІТНИКІВ» є актуальною Оскільки, феномен українського Просвітництва є одним із найменш вивчених питань в історії української літератури. Натомість його дослідження дає змогу інтегрувати національну літературну спадщину в контекст європейської, довести наявність у ній тих культурно-історичних епох, які репрезентують світовий художній простір.

Актуальність теми зумовлена необхідністю подальшого, допоки належно не оціненого художнього досвіду українського Просвітництва, показу його визначальних ідейно-естетичних засад і принципів. Розгорнутий аналіз видань джерел та результатів наукових досліджень художньої інтерпретації державотворчих ідей українськими просвітниками дає змогу представити специфіку та особливості українського Просвітництва, наголосити на його суттєвих відмінностях від європейського. Зокрема, на особливу увагу заслуговує аналіз образу Української Держави у творчій спадщині просвітників, адже після падіння Гетьманщини саме Просвітництво репрезентувало подальші художні роздуми про її суть. Незважаючи на це, образ Української Держави в інтерпретації митців-просвітників є фактично невивченим.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у дослідженні образу Української Держави у художній спадщині українських просвітників, з`ясуванні його суті, особливостей, визначенні місця та ролі, яке він відіграв у практичному становленні та розвитку української літератури.

У відповідності до поставленої мети необхідним було вирішити такі основні завдання:

-проаналізувати особливості художньої інтерпретації ідеї державності в українській просвітницькій думці загалом;

-визначити специфіку розуміння образу Української Держави у спадщині окремих мислителів-просвітників, зокрема Ф. Прокоповича, С. Яворського, Я. Козельського;

-наголосити на виявах великодержавницьких і національних концепцій державності у працях мислителів-просвітників доби гетьманщини і специфіки образу Української Держави у відповідності до кожної з них.

Об`єктом роботи є художня спадщина українських просвітників.

Предметом роботи є особливості інтерпретації образу Української Держави у контексті національного Просвітництва.

Методологічна основа роботи. В основу методології покладено історико-літературний аналіз, а також використовується ряд широко вживаних методів соціогуманітарних наук, зокрема порівняльний, філологічний, герменевтичний, біографічний тощо.

Наукова новизна одержаних результатів даного дослідження полягає у тому, що вперше у вітчизняній історії літератури на основі широкого кола джерел Просвітництва, доведено, що є підстави вести мову про наявність образу Української Держави у спадщині українських мислителів-просвітників, які загалом розвивалися у руслі європейської традиції, інтеграції вітчизняної літератури у світовий контекст.

Наукова новизна розкривається у наступних положеннях:

-проаналізовано великодержавницькі концепції ряду церковних діячів проросійського спрямування (Ф.Прокоповича та С.Яворського). Вважаємо, що національні інтереси у літературній спадщині мислителів цього напрямку ігнорувалися. Натомість вони успішно послуговувалися великодержавницькими ідеями сусідньої російської держави, тому наявний тут образу Української Держави є частиною Російської імперії;

-проведено аналіз ідей державності у художній спадщині мислителів-просвітників національного спрямування (С.Климовського, М.Козачинського, Я.Козельського), які вибудовували свої погляди відповідно до європейського просвітницького контексту. Ці концепції стали важливим внеском у збереження українських державницьких традицій загалом та літератури зокрема, їх розвиток у нових історичних умовах. Наявний тут образу Української Держави є незалежний і самостійний у своєму політичному аспекті.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів (у кожному з розділів по три підрозділи), висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг праці – 59 сторінок, із них 53 сторінки – основного змісту.
Отже, образ Української Держави у творчій спадщині українських мислителів-просвітників репрезентує вагому сторінку у розвитку національного письменства.

Особливості тлумачення образу Української Держави у творах Ф.Прокоповича та С.Яворського полягали у тому, що їхні художні позиції вибудовувалися відповідно до великодержавницьких концепцій. Як ідеологи Петра І мислителі не були прихильниками розбудови української державності, виправдовуючи загарбницьку політику Росії по відношенню до України. Водночас Ф.Прокопович і С.Яворський не заперечували особливостей національної культури й духовності. Відтак, образ Української Держави у творчій спадщині обох характеризується баченням її у контексті символів суто російських, насамперед тих, які втілювали постаті імперських правителів.

Ф.Прокопович репрезентував художнє бачення образу Української Держави посередництвом її лідерів, які, в його інтерпретації, виступають прихильниками автономного статусу України під протекторатом Москви. Але при цьому він залишався також й українським мислителем, наділяючи свій образ Української Держави суто національними рисами, що виявлялося в його увазі до національних традицій і звичаїв. Образ Української Держави у спадщині С. Яворського бачиться переважно у міжнародному контексті. Специфіка його полягає у тому, що Україна постає в якості частини Російської імперії під вдалою царя. Це Україна переважно поневолена, загарбана, на теренах якої зведено до мінімуму права автохтонного населення, обмежено прояви національних традицій. Образ Української Держави у творах С. Яворського має переважно риси проросійського, а вітчизна представлена як така, що прагне бути під протекторатом Росії.

На противагу Ф.Прокоповичу та С.Яворському такі письменники просвітницького спрямування, як С.Климовський, М.Козачинський, Я.Козельський стояли на українських національних позиціях. Відповідно, представлені в їхній спадщині образи Української Держави є суто українськими за своїми характерами і виявами. Крім того, ці образи позначені впливами європейського просвітництва та з урахуванням особливостей національних політичних процесів. Визначальні особливості їхніх образів Української Держави полягають в утвердженні давніх традицій державності на теренах України, відродженні та розвитку їх у нових суспільно-політичних обставинах. Загалом образ Української Держави у спадщині цих українських просвітників представлений посередництвом ряду символів й алегорій, які репрезентують авторські ідеї.

Визначальна риса образу Української Держави у творчій спадщині С.Климовського – правда. Він тлумачив її як визначальну засаду суспільно-політичних відносин. Виходячи з категорії правди, мислитель обґрунтовує такі ідеї: рівність усіх людей від природи, необхідність обмеження влади монарха законами, висока роль правосуддя у суспільному житті, протистояння насильству й деспотії за допомогою права та моралі. Саме ці риси притаманні створеному ним образу Української Держави. Крім того, С.Климовський створив два діаметрально протилежні образи – російського царя Петра І й українського гетьмана Павла Полуботка. Перший є символом імперської Росії, другий втілює ідею незалежної та вільної України.

У представленому М.Козачинським образі Української Держави акцентується увага на такій її рисі, як мудрість. Заслугою автора є створення образу гетьмана Івана Мазепи як символ ідеї вільної України, визнаної на світовій арені. Йому протиставляється образ Петра І, який заперечує можливість ідею незалежної України. Мислитель аналізує політичну програму Мазепи як борця за визволення України з російського ярма, як діяча, котрий тривалий час намагався поєднати національні інтереси та службу російському цареві, а потім переконався у тому, що Москва нищить Україну, тому став на шлях боротьби з нею. Тому бунт Мазепи, як справедливо вважає Козачинський, став логічним результатом політики Москви щодо Козацької держави. Гетьман І. Мазепа для автора – це сама Україна, їхні долі тісно та нерозривно між собою пов’язані.

Образ Української Держави у творах Я. Козельського характеризується утвердженням ідеї просвітительства. Україна наділяється в інтерпретації мислителя рисами просвіченої держави, яка має всі права бути визнаною серед інших європейських держав. Одна з головних тез праці мислителя полягає у твердженні, що розвиток наук – це запорука суспільного прогресу. Я.Козельський вважає, що у громадському суспільстві всі вчинки людей, включаючи їх моральну поведінку, регулюються юридично, через право. Таким чином мораль раціоналізується, вона фактично відсутня, а є лише вчинки, котрі випливають із розуміння закону. Відповідно, на думку мислителя, знання і доброчинності перебувають у прямій залежності одне від одного. Аморальний вчинок – це результат незнання закону, що діє у громадському суспільстві. Щоб у державі зникло зло, слід пояснити людям, що таке добро і що таке зло, тоді вони, усвідомивши їх суть, будуть уникати зла і творити добро.

Творячи концепцію про оптимальні форми організації державної влади та суспільного життя загалом, Я.Козельський використовує традиційну для Просвітництва ідею про природний стан людини. Він солідарний з концепцією Руссо щодо питання про те, що в минулому існував такий стан, але не погоджується з ним у питанні про те, що можна повернути такий стан сучасному людству. Тому суспільство повинно прагнути витворити новий лад відповідно до тогочасних політичних та економічних умов, враховуючи досвід історичного минулого. На думку Я.Козельського, людство здійснило перехід від природного стану до громадянського. Цей перехід є актом великого історичного значення, він прогресивний за своєю природною суттю. В основі поглядів Я.Козельського лежить просвітницька теорія природного права і договірного походження держави. Він поділяє право на природне і громадське. На думку мислителя, природне право випливає з життєвих потреб організму людини, тому є невід`ємним від людини, не залежить від її бажань та волі, є незмінним. Переходячи у громадянський стан, людина укладає договір із суспільством, набуваючи таким чином статусу громадянина.

Мислителі просвітницького спрямування, котрі стояли на українських національних позиціях, зокрема С.Климовський, М.Козачинський, Я.Козельський, вибудовували свої образи Української Держави відповідно до європейського просвітницького спрямування, враховуючи положення суспільного договору та природного права кожного народу на власну державність, а також у контексті тогочасних політичний реалій України, котра перебувала у складі Російської імперії. Їхні образи концепції зберігають прагнення зберегти українські традиції, дати можливість рідному народові розвиватися самостійним шляхом.

Отже, у магістерській роботі доведено тезу про те, що образ Української Держави в інтерпретації мислителів-просвітників доби гетьманщини став завершальним етапом у його художньому осмисленні в добу Гетьманщини. Ця літературна інтерпретація характеризуються двома визначальними тенденціями. Першій, котра наявна у працях Ф.Прокоповича, С.Яворського, притаманний образ України як складової Росії. Натомість друга тенденція, котру спостерігаємо у працях С.Климовського, Я.Козельського, М.Козачинського, характеризується ідеєю утвердження прав Козацької держави – це образ вільної України. Загалом головним здобутком письменників-просвітників створення образу Української Держави як визначального для тогочасної української літератури, домінуючого і спрямовуючого.



поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської дипломної...
Формування І затвердження індивідуального завдання на підготовку магістерської дипломної роботи

На основі групової випереджальної роботи розширити уявлення учнів...
Франції, законодавиці мод, про проблеми І досягнення держави, подібне І відмінне з Україною, можливості співпраці в майбутньому

Пояснювальна записка За типом провідної репрезентативної системи...
Конструювання уроків української мови та літератури з урахуванням індивідуальних відмінностей у сприйнятті інформації

Пояснювальна записка 4-5 Основні форми роботи з реалізації програми...
Шкільна бібліотека разом з педагогічним колективом приділяє багато уваги формуванню інформаційної культури учнів. В своїй роботі...

Пояснювальна записка Заходи спрямовані на реалізацію положень І завдань...
«Про затвердження заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей І молоді» та з метою формування у дітей...

Пояснювальна записка за концепцією розвитку гуманітарної сфери України,...
Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет “українська література” набуває особливої актуальності

Програма з української мови та літератури для тих, хто вступає до...
Таких розділів лінгвістичної науки «українська мова»: фонетика, орфоепія, орфографія, графіка, лексикологія, фразеологія, словотвір,...

Пояснювальна записка Сьогодні перед учителем-словесником стоять завдання,...
Саме українська література як освітня галузь дає великі можливості для удосконалення процесу навчання, виховання в учнів патріотичних...

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
Пояснювальна записка

1 Пояснювальна записка. 2 Цілі навчального предмета: абітурієнт повинен знати І уміти
Програма для вступних екзаменів з української мови та літератури для абітурієнтів на основі повної загальної середньої освіти Чернігівського...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка