Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Координації діяльності вищих навчальних закладів та науки

Координації діяльності вищих навчальних закладів та науки







МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ,

КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА НАУКИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ


Методична розробка

«МАЛЯРСЬКИЙ ШЛЯХ ШЕВЧЕНКА»

(сценарій виховного заходу)


Виконала:Дещиця Н.В


Львів – 2013

МАЛЯРСЬКИЙ ШЛЯХ ШЕВЧЕНКА
Сценарій літературно-мистецького портрета

"Тарас Григорович Шевченко"

( 1814 – 1861 )





До заходу можна приурочити виставку "Шевченків світ в буянні фарб, сплетінні ліній", епіграфом до виставки може бути вислів Т.Г.Шевченка ''Живопис - моя професія". Якщо є можливість, то за допомогою діапроектора можна показати на екрані пам'ятник Великому Кобзареві у Києві, Каневі або в Харкові.


Мета. Збагатити знання учнів про життєвий та малярський шлях першого художника, який проклав новий реалістичний напрям, і став основоположником критичного реалізму в українському мистецтві Тараса Шевченка; розвивати мислення, пам’ять, увагу; виховувати любов і пошану до рідної землі, національної культури.

Ведуча 1. Березень. В Україні – це чудова весняна пора, якій радіють і природа, і люди. Саме у ту березневу пору послав Всевишній нашому народові Генія і національного Пророка Тараса Шевченка. Господь Бог кожному народові дав якусь велетенську постать, котра була б його зорею, проявом його душі. У нашого народу такою постаттю є Т. Шевченко, якого величають Велетнем Духа, українським Мойсеєм, Пророком, Батьком, Кобзарем і багатьма іншими славетними іменами.

Ведуча 2.
Щовесни , коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
Провіснику волі, великий титане,
Справдилися думи пророчі твої.
Приймай же данину любові і шани
Од вільних народів нової сім´ї.

(Пісня: Реве та стогне Дніпр широкий…)

Ведуча 1. Для багатьох поколінь українців – і, як ми розуміємо, не тільки українців – Т.Г.Шевченко означає так багато, що іноді створюється враження, ніби ми все про нього знаємо. Але це може бути лише враження.
Ведуча 2. Ми з неприхованою гордістю промовляємо ім'я нашого пророка, що став гордістю всього цивілізованого й культурного світу. Борис Грінченко писав: "Шевченко своєю національною свідомістю є геній, а своєю незмірною вагою, значенням у справі національного відродження свого рідного краю є явищем феноменальним, єдиним, може, на світі".
Ведуча 1. Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він став першим художником, який проклав новий реалістичний напрям, і став основоположником критичного реалізму в українському мистецтві. Тарас Григорович був одним з найталановитіших майстрів офорту того часу. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.
Ведуча 2. Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю.  Малював ними стіни, лави, стіл... Малював у хаті і надворі, вдома і в гостях... Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть призьба. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей.
Ведуча 1. Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836–1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча голівка”, датований самим автором ще 1830 роком. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника.
Ведуча 2.   Свого часу відомий художник Леонардо да Вінчі стверджував, що „малярство – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство”. Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним даром, а й талантом художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години страждань і тяжкої неволі. Для Шевченка живопис став потребою, вираженням його творчого духу.
Ведуча 1.   При знайомленні з подіями  Шевченкового життя може скластися враження, що вони наче ланцюг випадковостей, який міг обірватися в будь-якому місці. Справді, і примха поміщика Енгельгардта взяти собі за козачка, і подорож до Вільно й Петербургу рано осиротілого Тараса, і зустріч у Літньому саду з Іваном Сошенком, і праця у Василя Ширяєва по розмалювуванню інтер'єрів петербурзьких театрів, і обставини викупу з кріпацтва, нарешті, вступ до Академії мистецтв у клас Карла Брюллова - ці "сходинки" Шевченкового зростання оперті начебто на нетвердий грунт збігу обставин. Адже всі закони і традиції миколаївської   Росії були спрямовані проти висунення на авансцену історії таких людей, як Шевченко. Але він досяг вершин слави всупереч існуючим законам.
Шевченко.

З домовини, довіку ранимої,
І, нарешті, ковтнувши свободи,
Над владиками світу встаю.
Не втішайтесь дарами в раю.
Я до вас промовляю, сини мої,
Я прошу тебе, рідний народе,
Не проспіть Україну мою!
Не проспи Україну мою!
(Звучить "Заповіт")
(Завіса закрита. Світло в залі гасне. Ледь чутно звучить "Думи мої" у виконанні Національної заслуженої капели бандуристів України (фонограма). У темряві завіса відкривайться. На сцені - відтворення студії Т.Шевченка в Академії мистецтв. Музика стихає. Промінь прожектора поступово вихоплює з темряви постаті дійових осіб:

Мистецтвознавця, який нагадає учасникам заходу про творчість Шевченка-художника;

Бібліографа, який буде розповідати про спадщину Шевченка-поета;

Катерини, яка буде уособленням збірного жіночого образу

Художника, який буде говорити від імені Т.Шевченка та читати його вірші.)

БІБЛІОГРАФ ( розповідь звучить на фоні запису "Сумна пісня″ С.Людкевича 2.16). Живописець і художник увесь час поєднувались в Шевченкові, гармонійно доповнюючи один одного. Раніше за все він відчув себе художником, поезія прийшла незабаром, та все ж дещо пізніше. Ще в дитинстві він мав непереборне бажання будьщо навчитися малювали. Навколишній світ намагався відтворити за допомогою крейди та вугілля на стінах, дверях, воротах. Не міг тоді й гадки припустити бундючний пан Енгельгард, що ім'я його безправного кріпака прогримить по всіх країнах і навіки залишиться в сузір'ї імен найславетіших синів України.

МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. І поезія і малярство щільно переплітаються в таланті Шевченка. Та коли на поезію він дивився як на своє покликання, то малювання стало його професією, засобом для існування. Поетична спадщина Шевченка налічує понад 240 творів, а мистецька - близько 1300 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Сама кількість мистецьких творів свідчить, що малярству він приділяв велику увагу. Однак за життя творця жоден його сучасник не мав повного уявлення про нього як художника.
БІБЛІОГРАФ (підходячи до виставки). Вже в перші роки навчання в Академії мистецтв поет робить спроби втілити свої поетичні задуми в малюнках. У душі поета-художника, незважаючи на тривалу розлуку з батьківщиною, зберігались образи рідної природи, побутові сцени, народні перекази, легенди та повір'я. Одна з поетичних легенд надихнула його на створення балади "Тополя" (1839 р.).
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (також підходить до виставки, бере до рук малюнок "Тополя" і демонструє глядачам). У творчій спадщині Шевченка є малюнок "Тополя"', часом створення якого дослідники вважають також 1839 рік. На малюнку, виконаному чорним олівцем на тонованому папері, зображено серед степу високу струнку тополю. Малюнок не є ілюстративним, але він близький своїм настроєм до одноіменної балади, особливо до поетичного вступу та епілогу.
(Пісня: " По діброві вітер виє " )
БІБЛІОГРАФ. Про вплив поетичних образів Шевченка на його творчість як художника свідчить і робота над картиною "Катерина", яка була завершена у 1842 році.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (показуючи картину). Тема зганьбленої дівчини-селянки завжди хвилювала митця і знайшла образне втілення в багатьох його творах. На картині художник зображає просту дівчину в національному вбранні, босу, на тлі типового українського пейзажу сільської околиці з безкраїм степом, високою козацькою могилою. На передньому плані - засмучена Катерина, освітлена сонцем.
БІБЛІОГРАФ. Просту дівчину з народу Шевченко-поет протиставляє бездушному панові. Подібна контрастність знайшла своє вираження і в однойменній картині. У поемі краса дівчини протиставляється тяжкій долі, і в картині краса дівчини контрастує з її глибокою печаллю, про що красномовно говорить прекрасне, але засмучене обличчя Катерини. Чарівна голівка опущена, очі заплакані, почервонілі від сліз, які дівчина ледь стримує.



КАТЕРИНА.

Як тополя стала в полі

При битій дорозі;

Як роса та до схід сонця.

Покапали сльози.

За сльозами за гіркими

І світа не бачить...

("Катерина")
ХУДОЖНИК (дивиться на Катерину).

Серце моє!

Не плач, Катерино,

Не показуй людям сльози,

Терпи до загину!

("Катерина") .

Пісня: ″Така її доля″
БІБЛІОГРАФ (підходячи до наступного малюнка "Сліпа з дочкою"). Тема дівчини-покритки розвивається далі в поемі "Слепая", створеній у Петербурзі в 1842 році. На тему поеми Шевченко виконав олівцем сепією однойменний малюнок, а також шість начерків та ескізів, які свідчать про напружену роботу над образами. Думки, що хвилювали поета, одночасно водили й рукою художника.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Чорнобілий ескіз "Сліпа з дочкою" правдиво передає місце дії і зворушливі образи двох нещасних жінок: сліпої матері і доньки. Їх малювала схвильована уява поета-маляра, який підніс голос протесту проти жорстокості сучасного йому світу.
БІБЛІОГРАФ. В основі поеми лежить трагічна доля безправної жінки часів кріпацтва - сліпої матері та її дочки Оксани. Про життя ошуканої в своїх найкращих почуттях Оксаниної матері ми довідуємося з її розповіді, про долю Оксани дізнаємося зі слів автора. Починається поема сценою, що зображає сліпу матір, на колінах якої дрімає юна Оксана. На цю тему і виконав Шевченко малюнок "Сліпа з дочкою", зміст якого відповідає словам поеми.


КАТЕРИНА.

Как у кладбища, у ворот

Сидит скорбящая слепая

И псальму грустную поет.

Она поет, а молодая

Дочь несчастливици моей

Головкой смуглою прильнула

К коленям матери своєй.
Тоски не ведая, заснула

Сном непорочной простоты.

Она прекрасна; полдень ясный

Моей Украины прекрасной

Позолотил, любя, лелея,

Свое прекрасное дитя.

("Слепая")


МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Велике місце в шевченковому доробку належить портретам. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі спочатку самостійно, а згодом за дорученням К.Брюллова. Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів. Уже через рік після вступу до Академії восени 1839 року портрети пензля Шевченка експонуються на художній виставці і одержують схвальну оцінку критики. Вів створив велику галерею портретів своїх сучасників, серед них олійні, акварельні, офортні, а також виконані олівцем та олією.
БІБЛІОГРАФ (показуючи портрети). Л.Широцький писав: "Гарні жіночі портрети Шевченка. Видно цими портретами він захоплювався. Жіночі фігури в нього легкі, граціозні й виглядають з полотна рельєфно, пишно і жваво. Вони писалися наче без старання, ніби жартуючи й виграваючи великим талантом".
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (показуючи автопортрети Т.Р.Шевченка). Помітне місце в творчості Шевченка-портретиста належить його автопортретам. Перший автопортрет виконаний у 1840 році, останній 1861 року. Художник протягом короткого життя створив близько 60 автопортретів. Для написання першого він використав полотно овальної форми, в центрі якого зобразив своє обличчя з крутим поворотом голови з бік глядача. Темного кольору костюм юнака, темне волосся контрастують з блідим обличчям, тонким і одухотвореним. З цим автопортретом асоціюється рання поетична творчість Шевченка. У поезії "На вічну пам'ять Котлярерському" (1838 рік) він - "... одинокий сирота на світі, в чужому краю".
ХУДОЖНИК. 

Праведная душе! прийми мою мову
Не мудру, та щиру – прийми, привітай.
Не кинь сиротою, як кинув діброви,
Прилини до мене, хоть на одно слово,
Та про Україну мені заспівай.
Нехай усміхнеться серце на чужині,
Хоть раз усміхнеться, дивлячись, як ти
Всю славу козацьку за словом єдиним
Переніс в убогу хату сироти.
Прилинь, сизий орле, бо я одинокий

Сирота на світі, в чужому краю.

Пісня: „Не на шовкових пелюшках“
БІБЛІОГРАФ (взявши портрет, або альбом з цим портретом, показує глядачам). Про зв'язок поетичних творів Шевченка з його автопортретами свідчить робота над поемою "Тризна" та автопортретом цього ж періоду, виконаним тушшю (23-26.11.1843). Передаючи зошит з поемою В.М.Рєпніній поет пообіцяв подарувати їй ще автопортрет. В поемі, наприклад, зустрічаємо ряд безпосередніх автобіографічних зізнань автора, починаючи з раннього дитинства.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Застосування художником    мережива різносторонніх ліній нагадує техніку шевченківських офортів. Вираз обличчя, сумний погляд глибоких очей, проникливий і водночас допитливий. Портрет побудований на контрасті чорної туші з світлим папером. (Показує портрет 1845 року). Періоду перебування Шевченка в Україні в 1843-1844 рр. відповідає автопортрет 1845 року, виконаний чорним олівцем. Внутрішні зміни позначилися на зовнішності митця: лоб його став ще вищим, порідшало волосся. Серйозний погляд великих розумних очей спрямований вперед, однак не на глядача, а десь далі. Всю увагу зосереджено на обличчі, на передачі погляду, широкому лобі, міцно стулених устах.
БІБЛІОГРАФ. Це, як справедливо завважує В.Горленко (один із знавців творчості Т.Шевченка), "пояснюється не шуканням суєтної слави, а іншим, дуже далеким від того мотивом. На цих автопортретах Шевченко вчився свого улюбленого офорту і для оригіналів йому не треба було витрачатися, щоб наймати натурщиків, він міг із допомогою дзеркала рисувати самого себе. Портрети за життя поета були відомі тільки невеликому колу найближчих людей, відтискувалося їх в найобмеженому числі і не продавалося".
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Протягом 20 років світогляд Шевченка-художника зазнав разючих змін, змінилася і зовнішність. Це знайшло відображення як у поетичній спадщині, так і в автопортретах. Якщо для першого олійного автопортрета характерне романтичне піднесення, то в останньому преважають суворі тони.
БІБЛІОГРАФ. Звернення  поета-художника до власного образу спостерігається і в роки заслання. Характерною особливістю автопортретів цього  періоду є те, що Шевченко вводить себе в певну компанію, і тому він стає учасником зображуваних подій, їх суддею. У серії "Циган" художник надає автопортретної схожості образу каторжника, який сидить перед  корчмою. Зображає себе митець і в серії "Т.Г.Шевченко серед товаришів"; вводить до композицій, що розповідають про бідування казахських дітей: серії "Байгуші" та "Т.Г.Шевченко і казахський хлопчик, що грається з кішкою".
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (показуючи портрет). В останньому  творі біля порога убогої оселі зображений в брилику навпівголий підпухлий казахський хлопчик, що бавиться з котиком. Сам художник сидить зовні, заглиблений у роздуми про долю беззахисної дитини. Очевидно, трагедія казахських дітей викликала спогади в поета про власне босоноге дитинство та гірке сирітство, що знайшло відображення у віршах років заслання: "І золотої й дорогої", "На Великдень, на соломі", серія "Байгуші" перегукується з поезією "Дівча любе, чорнобриве" (1860 рік), в поетичну канву якої Шевченко вводить свій образ.  Подібно до того, як він дивився раніше на знедолених казахських дітей, так і тепер дивиться на нещасну дівчину.
ХУДОЖНИК.

А я глянув, подивився -

Та аж похилився...

Кому воно пиво носить?

Чому босе ходить?

("Дівча любе, чорнобриве")
БІБЛІОГРАФ. Слід відзначити, що в останні роки Шевченко виконав три олійних портрети в темних приглушених тонах. Найменш  відомий його олійний автопортрет 1860 року, який знаходиться в експозиції Державного музею українського  образотворчого мистецтва у Києві. Він не схожий на жоден. Художник зображає себе парубком у високій смушевій шапці,  збитій набакир, та у вишиваній сорочці під свиткою. Неперевершено передана особиста драма, особливо в палаючих  очах, які випромінюють безмежну скорботу та крах сподівань на щастя.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (піднявши портрет). Останній автопорирет 1861 року виконаний тяжко хворим художником. В суворому рембранівському стилі зображає себе поет на темному тлі, в темному кожусі та смушевій шапці. Якесь невидиме джерело світла вириває з темряви лише частину обличчя поета, хворого, підпухлого, скорботного. На його обличчі відбиті глибокі роздуми.


ХУДОЖНИК.

…І день іде. І ніч іде.

І голову схопивши в руки,

Дивуешься, чому не йде

Апостол правди і науки?..
Боже, спаси, суди мене

Ти по Своїй волі.

Молюсь, Господи, внуши їм

Уст моїх глаголи.

Бо на душу мою встали

Сильнії чужії,
Не зрять Бога над собою,

Не знають, що діють.

А Бог мені помагає,

Мене заступає

І їм правдою Своєю

Вертає їх злая.

Помолюся Господеві

Серцем одиноким

І на злих моїх погляну

Незлим моїм оком.

(53 псалом)



БІБЛІОГРАФ. Шевченко з дитинства був знайомий з Псалтирем, учився по ньому читати. Дуже добре знав Біблію, а в роки заслання вона стала для нього майже єдиною книгою. Тому значна кількість серій цього періоду присвячена міфологічним, біблійним, історичним, літературним темам, які змістом та ідейною спрямованістю були співзвучні настроям Шевченка. Вони свідчать про великі художні, досягнення майстра, його блискучу техніку, його широкий творчий діапазон.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (показуючи сепії). Ці твори показують пригоди Одісеевого сина Телемака ("Телемак на острові Каліпсо"), життя Робінзона Крузо ("Робінзон Крузо"), закинутого примхливою долею на безлюдний острів, грецького  філософа Діогена ("Діоген"), трагічний кінець гладіагора на римській арені ("Умираючий гладіатор"). Сюжет останнього малюнка навіяний читанням поезії улюбленого російського поета Лермонтова, твори якого надіслали Шевченкові друзі. Сепія "Умираючий гладіатор" яскраво, в образній формі висловлює, протест проти деспотичної тиранії. Характерно, що образові Діогена на однойменній сепії художник надає портретної подібності з собою, немов підкреслюючи свою невпинну боротьбу за торжество справедливості, за рівноправність людей.
БІБЛІОГРАФ (показує малюнок). Героєм малюнка "Телемак на острові Каліпсо" є син давньогрецького героя Одісея. Він зображений в момент глибоких роздумів. Біля нього лежать кістки. В печеру сполохано заглядає німфа. В центрі другої сепії  - Робінзон Крузо. Художник зображає героя в глибокій задумі над розкритою Біблією. Він самотній, відірваний, подібно до Телемака, від людського суспільства, однак, як і автор малюнка, сподівається повернутися до людей.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. (демонструє малюнок). В наступномму малюнку "Благословіння дітей" художник центральною постаттю вимальовує жінку-матір. Поряд із нею стоїть плетений кошик, в якому лежить дитя. Цей образ перегукується з образом жінки-матері в поезіях Шевченка.
КАТЕРИНА.

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає.

Як тая мата молодая

З своїм дитяточком малим...

("У нашім раї на землі...")
БІБЛІОГРАФ. Отже, біблійна розповідь послужила художникові лише поштовхом для втілення вселюдної ідеї святості материнства. Шевченко звертався до Біблії не лише як до релігійного твору, "Святого письма", а і як до літературного джерела, художнього пам'ятника, який давав йому певний матеріал - образи, мотиви й сюжети. Серед малярських творів Шевченка на біблійні теми виділяється ескіз "Розп'яття",  виконаний сепією у 1850 році.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. (підходячи до ескізу). Ескіз вражає своєрідністю композиції, колориту і змісту. На передньому плані зображено легке, молоде тіло розіп'ятого Христа, освітлене невидимим світлом;  на другому плані на хрестах висять розбійники;  один із скорченим від страждань тілом, а другий - із опущеною головою. Біля ніг Христа сидить скорботна, повна відчаю його мати, покрита білим покривалом. Світле зображення Христа контрастує із затемненими тілами розбійників та темною хмарою, що вкрила все небо і кинула тінь на землю. Завдяки такому композиційному вирішенню Христос виглядає не переможеним, а переможцем.
БІБЛІОГРАФ (як музичний фон, звучать записи: "Ой на горі ромен цвіте", "По діброві вітер виє", "Садок вишневий" у виконанні оркестрової групи Ансамблю пісні Українського радіо). Природа зіграла вирішальну роль у пробудженні естетичних смаків Шевченка ще в ранньому дитинстві. Вона давала йому сили і натхнення протягом усього життя. В силу обставин Шевченкові довелося більшу частину життя бути відірваним від батьківщини, однак образи рідної природи ніколи не меркли в його творчій уяві.


КАТЕРИНА.

Он гай зелений похиливсь,

А он з-за, гаю виглядає

Ставок, неначе полотно.

А верби геть понад ставом

Тихесенько собі купають

Зелені віти... Правда рай?

("Якби ви знали, паничі")

(Пісня: "Зацвіла в долині…″)
БІБЛІОГРАФ. Ще в студентські роки Шевченко виконує малюнки "Тополя" та "Куток Смоленського кладовища в Петербурзі" (1840 рік). Природу він відтворює і в серії офортів "Живописна Україна", акварелях періоду заслання, в серії малюнків Мангишлацького саду. У мистецькому доробку художника є багато пейзажних зарисовок, а також краєвидів, які свідчать про велику спостережливість митця, його захоплення природою, глибоке її розуміння. На різних етапах творчості він відтворює природу неоднаково.


ХУДОЖНИК. 

Весна. Садочки зацвіли,

Неначе полотном укриті,

Росою божою умиті,

Біліють. Весело землі;

Цвіте, красується цвітами.

Садами, темними лугами.

("Чума")

БІБЛІОГРАФ. Іноді контрастність передається не протиставленням окремих картин, а шляхом контрастності самих образів.
КАТЕРИНА.

...Повсихали

Сади зелені, погнили

Біленьки хати, повалялись,

Стави бур'яном поросли.

("Чума")
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Цей прийом характерний і для Шевченка-пейзажиста, який у малюнках застосовував контрастність фарб.
БІБЛІОГРАФ. Поряд з персоналізацією природи у творчості Шевченка зустрічається й зворотнє явище, перетворення людини в квіти чи дерева. Так, дівчина, яка не дочекалася свого коханого, перетворювться у тополю ("Тополя"), а героїня балади "Лілея", ганьблена панами - у квітку. Поетичні образи тополі, лілеї стали образами-символами. При малюванні природи поет вдається до її філософського осмислення.


ХУДОЖНИК.

Встала й весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквічала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають...

КАТЕРИНА.

Рай та й годі!

А для кого?

Для людей. А люде?

Не хотять на його й глянуть,

А глянуть - огудять.

Треба кров'ю домалювать,

Освітить пожаром;

Сонця мало, рясту мало

І багато хмари.

("Гайдамаки", ч. "Гонта в Умані")


(Пісня: "Одинокий мій брат″)
БІБЛІОГРАФ (показує альбом). Наслідком першої подорожі Шевченка в Україну в 1843-1844 роках був альбом офортів "Живописна Україна". Він хотів увічнити рідний край в малюнках, показати світові його красу, незвичайну історію, оригінальні звичаї. І для цього звертається не до живопису, а до графіки, до одного з її видів - гравюри. На сторінках свого "Щоденника" Тарас Шевченко про гравюру висдовлюється так.
ХУДОЖНИК. "Быть хорошим гравером, значит быть распространителем прекрасного и поучительного в обществе.  Значит быть распространителем света истины, значит быть полезным людям и угодным Богу..."
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (називає та показує офорти).  Кожен з офортів з альбому "Живописна Україна" ("У Києві",  "Видубецький монастир у Києві", "Судня рада", "Старости", "Казка", "Дари в Чигрині 1649 року") відзначається тематичним багатством та широтою узагальнення дійсності. Два з них присвячені змалюванню природи ("У Києві", "Видубецький монастир у Києві"). В них немає зображення людських страждань і це відрізняє їх від поезій Шевченка.
БІБЛІОГРАФ. В поезії Шевченка опис природи служить прологом до розкриття трагічної долі людини. У баладі "Тополя" зображення самітньої тополі відразу настроює читача на сприймання розповіді  про одиноку, покинуту коханим героїню.  Картина чарівної природи України у поемі "Сон" допомагає глибше зрозуміти страждання поневоленого народу в зеленому раї.


ХУДОЖНИК.

...Дивлюсь аж світає,

Край неба  палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіюти.

КАТЕРИНА.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі мов сторожа.

Розмовляють з полем.

І все то  те, вся країна,

Повита красою,

Зеленіє, вмивається

Дрібною росою.

("Сон")


МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (відходячи  від виставки, стаючи ближче до глядачів). У мистецтві офорта Шевченко досяг таких надзвичайних успіхів, що по праву заслужив славу першого офортиста Росії.  Художники, друзі Шевченка, називали його "російським Рембрандтом", а імператорська Академія художеств вимушена була присвоїти йому почесне звання академіка гравюри.  Гравюри Шевченка  зберігали і використовували в Академії як оригінали для копіювання молодими художниками.
БІБЛІОГРАФ. Оцінюючи весь недовгий, але надзвичайно плідний шлях Шевченка-художника, треба сказати, що він був одним з найвдатніших майстрів-реалістів не лише в українському, але й у  всесвітньому образотворчому мистецтві XIX століття. Його творчість як художника мала велике значення для наступних поколінь митців. Традиції Шевченка були продовжені його послідовниками, вони справили великий вплив на весь подальший розвиток українського реалістичного мистецтва.
Шевченко.

Чи то недоля та неволя,

Чи то літа ті, летячи, Розбили душу?

Чи ніколи Й не жив я з нею,

живучи З людьми в паскуді,

І опаскудив душу чистую?..

А люде!

(Звичайне, люде, сміючись)

Зовуть її і молодою,

І непорочною, святою,

І ще якоюсь...

Вороги!!

І люті! люті!

ви ж украли, В багно погане заховали

Алмаз мій чистий, дорогий,

Мою колись святую душу!

Та й смієтесь.

Нехристияне!

Чи не меж вами ж я, погані,

Так опоганивсь, що й не знать,

Чи й був я чистим коли-небудь,

Бо ви мене з святого неба

Взяли меж себе — і писать

Погані вірші научили.

Ви тяжкий камень положили

Посеред шляху... і розбили О йо́го... Бога боячись!

Моє малеє, та убоге,

Та серце праведне колись!

Тепер іду я без дороги,

Без шляху битого... а ви!

Дивуєтесь, що спотикаюсь,

Що вас і долю проклинаю,

І плачу тяжко, і, як ви...

Душі убогої цураюсь,

Своєї грішної душі!


(Пісня: „Кобзарі“)

Гасне світло і закривається завіса.

Список використаної літератури:

  1. Альбом «Тарас Шевченко. Життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах». — К.1991.

  2. Большаков Л. Повість про вічне життя. — К., 1990.

  3. Довідник Українська література у портретах і довід-К., 2000.

  4. Жулинський М. "Шевченко: Духовна реалізація пророцтва", Літературна Україна", 24.03.1994р.

  5. «Історія української культури» — Нью-Йорк, 1990.

  6. Кирилюк С. Тарас Шевченко. Документи і матеріали. – К., 1963.

  7. «Кобзар»-К., 1995.

  8. Рильський, О. Дейч «Тарас Шевченко. Біографічний». — К., І964.

  9. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у шести томах. – К., 1963.

  10. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у десяти томах. т.7, кн.1,2 (Живопис, графіка) – К., 1961.

  11. Шаров І.  100 видатних імен України. -К., 1999.

  12. Шевченківський словник, т.1,2. – К., 1976.

  13. Шевченко в документах і матеріалах» — К., 1992.




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Координації діяльності вищих навчальних закладів та науки
Матеріально технічне забезпечення: комп’ютер, інтерактивна дошка smart board

Наказ
Затвердити Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників І навчальних посібників для вищих навчальних закладів...

М. О. Клименко П. М. Скрипчук Метрологія, стандартизація І сертифікація в екології
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

Навчальний посібник 2-ге видання Рекомендовано Міністерством освіти...
Гриф надано Міністерством освіти І науки України (Лист № І. 4/І8-г-і834 від 14. 08. 2008)

Ик рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний...
Гриф надано Міністерством освіти І науки України (Лист №4/18-г-2496 від 03. 12. 2008)

Рішення Міністерства освіти І науки України про надання грифа «Рекомендовано...
Кафедра гуманітарних дисциплін Севастопольського інституту ядерної енергії І промисловості

Підручник містить характеристику функціональних стилів сучасної української...
...

Михайла Коцюбинського На правах рукопису Марлова Аліна Сергіївна удк: 37. 062. 5: 028. 4
Формування готовності до опрацювання іншомовної фахової літератури у студентів вищих медичних навчальних закладів

І болонський процес
Рекомендовано вченою радою нувгп як навчально-методичний посібник для підготовки магістрів, аспірантів та перепідготовки викладачів...

Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Міністерством освіти І науки України підготовлено наказ від 14. 07. 2016 №826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка