Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Мистецтво

Мистецтво








Міністерство освіти і науки України

Н а в ч а л ь н а п р о г р а м а
для загальноосвітніх навчальних закладів

(12-річна школа)

МИСТЕЦТВО



5 клас

Київ - 2004

Пояснювальна записка
Вступ

Програма інтегрованого курсу “Мистецтво” для 5-8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та ґрунтується на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

Мета курсу “Мистецтво” в основній школі полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них ціннісних орієнтацій і компетенцій у сфері мистецтва, вихованні потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Загальна мета конкретизується в основних завданнях:

  • збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів під час сприймання, та інтерпретації творів мистецтва та практичної художньої діяльності, формування культури почуттів, ціннісно-смислових компетенцій;

  • формування у школярів системи художніх знань і уявлень, інформаційних і навчально-пізнавальних компетенцій, умінь сприймати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва різних видів, жанрів і стилів, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки, використовуючи відповідні поняття і терміни;

  • опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, розвиток загальних і художніх здібностей, асоціативно-образного мислення, формування творчо-діяльнісних компетенцій, здатності керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;

  • розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу, формування полікультурних компетенцій.

Характеристика структури навчальної програми

Програма “Мистецтво” для 5-8-х класів розроблена з урахуванням наступності з інтегрованим курсом “Мистецтво” для 1-4-х класів. Таким чином, реалізуються дидактичні принципи послідовності, наступності та неперервності змісту загальної мистецької освіти; застосовується культурологічний підхід. Зміст програми ґрунтується також на принципах єдності національних і загальнолюдських художніх цінностей; поліхудожності та полікультурності; варіативності, що зумовлює творче застосування орієнтовного матеріалу вчителем.

Зміст програми структуровано за моделлю поліцентричної інтеграції знань. Це передбачає виокремлення двох домінантних змістових ліній  ”Музичне мистецтво” (1 год.) та “Візуальне (образотворче) мистецтво” (1 год.), які поєднуються тематично в єдиний цикл, у зміст якого інтегруються елементи синтетичних мистецтв (театр, кіно).

Орієнтовна тематична структура програми

Клас


Загальна кількість годин

Резервний час

5. Види і жанри мистецтва

70

8

6. Загадки стародавнього мистецтва

70

8

7. Палітра художніх напрямів і стилів

70

8

8. Мистецтво в культурі сучасності

35

4


Особливості організації навчально-виховного процесу

Інтегрований курс “Мистецтво” спрямований на забезпечення розуміння учнями відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв’язків між ними, вміння застосовувати (переносити) набуті знання і вміння під час практичної художньо-творчої діяльності. Тому методика викладання інтегрованого курсу “Мистецтво” передбачає пошук різноманітних художніх аналогій, паралелей між видами мистецтв. Отже, інтеграція змісту зумовлює застосування інтегративних технологій.

Прикметна ознака програми  варіативність, що зумовлює вільний вибір учителем програмного матеріалу та варіантів його компонування при поурочному плануванні, а також відповідних методик і технологій. При опануванні мистецтва варто застосовувати різноманітні форми роботи (колективні, групові, парні, індивідуальні, комбіновані), а також ігрові методи, засоби, прийоми, зокрема інтегрованого типу (ігри-вправи, ігри-імпровізації, кросворди, ребуси, практичні завдання пошукового характеру, звукові анкети та анкети-малюнки, мистецькі вікторини, комплексні тести, роботу з комп’ютерними програмами тощо).

З метою сприяння розвитку творчого потенціалу особистості та врахування художніх інтересів і переваг періодично доцільно створювати ситуації вибору учнями різнорівневих за складністю завдань, тем, технік і матеріалів для виконання художніх робіт, репертуару для виконання і сприймання музики.

Міжпредметні зв’язки

Реалізація цілісного підходу до шкільної освіти передбачає пошук шляхів внутрішньої галузевої інтеграції в межах циклу художньо-естетичних дисциплін, а також широких міжгалузевих зв’язків. Ефективність мистецької освіти залежатиме від взаємозв’язку та взаємоузгодженості між усіма предметами освітньої галузі. Доцільно також здійснювати зв’язки з іншими галузями: “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”, “Математика”, “Природознавство”, “Технології”, “Здоров’я і фізична культура”.

Художні мови різних видів мистецтва мають багато спільних елементів і ознак, що властиві іншим предметам гуманітарного циклу. Усі види мистецтва тісно пов’язані з літературою (пісенний фольклор, театральні постановки та екранізації української та зарубіжної літературної класики), історією (епічні музично-словесні жанри, живописні та скульптурні портрети видатних людей минулого та сучасності; пам'ятники та архітектурні споруди минулих епох). Доцільно розширювати сферу художньо-естетичне виховання на уроках природознавства (анімалістичний та пейзажний жанри живопису, пасторальна музика), математики (краса і гармонія геометричних форм), фізики (акустичні закономірності звуків у музичному мистецтві, природа кольору і світла в образотворчому мистецтві), трудового навчання (дизайн) тощо. Застосування різних мистецьких засобів на уроках з різних навчальних дисциплін сприятиме розширенню світогляду учнів за рахунок співставлень і усвідомлення найрізноманітніших зв’язків; такі широкі паралелі та асоціації сприятимуть вихованню естетики-екологічної свідомості, почуття патріотизму, громадянської позиції. Міжпредметні зв’язки реалізуються через систему творчих завдань, передбачають активізацію змістових асоціацій, аналогій, порівнянь, узагальнень у процесі сприймання мистецтва.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

з інтегрованого курсу "Мистецтво"


Рівні навчальних досягнень



Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень розуміє лише деяку незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; після кількаразового пояснення вчителя відтворює незначні фрагменти тематичного матеріалу під час практичної художньої діяльності; виявляє найелементарніший розвиток художньо-образного мислення.




2

Учень розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності але тільки після детального пояснення вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (домінують розрізнені судження про види мистецтв).




3

Учень розуміє частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але лише з опорою на пояснення та зразок вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (переважає повторення суджень вчителя про мистецтво).

ІІ. Середній

4

Учень розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але потребує значної допомоги вчителя; художньо-образне мислення розвинуто слабо (на рівні сукупності окремих суджень).




5

Учень розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює під керівництвом учителя тематичний матеріал у практичній діяльності, але без переносу у змінені ситуації; художньо-образне мислення розвинуто слабо (на рівні сукупності суджень з використанням окремих пояснень).




6

Учень розуміє та усвідомлює переважну більшість тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, інколи потребуючи педагогічної допомоги; художньо-образне мислення розвинуто слабо (судження аргументуються переважно з опорою на висловлювання вчителя) .

ІІІ. Достатній

7

Учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас; застосовує за допомогою вчителя опанований матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (судження аргументуються, з’являються окремі аналогії, асоціації).




8

Учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими поняттями і термінами; застосовує засвоєний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації) .




9

Учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його, наводити деякі приклади на підтвердження своїх думок; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, який майже завжди адекватно використовує; застосовує матеріал у практичній художній діяльності без допомоги вчителя; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (формулюються окремі висновки, узагальнення).

ІV. Високий



10


Учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; під час інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо високо розвинуто, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв’язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв та життєвих явищ.




11

Учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, намагається самостійно збагачувати набуті знання; під час інтерпретації художніх творів аргументує висновки, власні оцінки й твердження, ілюструє їх прикладами; широко користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинуто, характеризується елементами світоглядних узагальнень, використанням нестандартних асоціативних зв’язків, порівнянь творів різних видів мистецтв (за аналогією, контрастом) та відповідних життєвих явищ.




12

Учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, під час інтерпретації художніх творів робить самостійні висновки, аргументує власні оцінки, наводить приклади на їх підтвердження; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинуто, характеризується оригінальністю, що дає змогу учневі широко використовувати асоціативні зв’язки.


5 клас
(70 год., (2 год. на тиждень), 8 год.  резервний час)


Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

РОЗДІЛ І.

ВИДИ І ЖАНРИ МИСТЕЦТВА

( 62 год. )

Тема 1. Види мистецтва (28 год.)

Музичне мистецтво

Єдність поетичного, музичного, хореографічного, драматичного, візуального мистецтва у фольклорі. Українська фольклорна спадщина, традиції, звичаї. Народні музичні інструменти.

Музика як вид мистецтва. Вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна музика. Музичні інструменти: духові, струнні, ударні. Співацькі голоси. Музичний театр: опера, балет.

Орієнтовні твори для сприймання:

Зразки українських народних пісень, їх обробки для хору, ф-но, оркестру народних інструментів (за вибором). М.Лисенко Думка-шумка №2, Л.Бетховен Тірольська пісня, Лендлер, Е.Гріг Норвезька пісня, Халлінг, М.Калачевський Українська симфонія (ІІ ч.), Є.Станкович Фрагменти з фольк-опери “Цвіт папороті”, балету “Майська ніч” (“Гра у ворона”); К.Дебюссі Колискова слоника з сюїти “Дитячий Куточок”, Дж.Гершвін Колискова з опери “Поргі та Бесс”.

Й.С.Бах Жарт, Н.Паганіні Каприс №24, П.Чайковський Сентиментальний вальс, Неаполітанська пісенька, Л.Дичко Кантата “Чотири пори року”, Б.Бріттен “Ми ставимо оперу”, І.Стравінський Балет “Жар птиця” (фрагменти), О.Костін Опера-балет “Золоторогий олень” (фрагменти).

Орієнтовні твори для виконання:

Українські народні пісні (за вибором); М.Вербицький “Ще не вмерла Україна”, Ф.Колесса “Осінь”, І.Білик “Колискова”, А.Мігай “Сонко-Дрімко”, М.Ведмедеря “Немає України без калини”, І.Корж “Сійся, родися”.

Е.Ботяров “Птиця-музика”, В.Лепешко “Веселий співак”, німецька народна пісня “Музиканти”, естонська народна пісня “У кожного свій музичний інструмент”, К.Шутенко “Роги оленя”, О.Суботіна “Святий Миколай”.

Візуальне мистецтво
Види образотворчого мистецтва. Графіка: засоби виразності (лінія, штрих, пляма). Живопис: властивості кольорів (тон, відтінок, світлота, насиченість) та різних фарб (гуаш, акварель). Скульптура: види, способи виконання.

Види декоративного мистецтва. Українське народне мистецтво. Орнамент: мотиви, ритмічна побудова. Взаємозв’язки між різними видами мистецтва. Симетрія і асиметрія, статика і динаміка, гармонія форми, кольору і фактури у композиціях.

Орієнтовні твори для сприймання:

Г.Нарбут Українська абетка; О.Кульчицька Графічні ілюстрації (за вибором); Ж.-Е.Ліотар Шоколадниця, С.Васильківський Хати взимку, М.Пимоненко Святочне ворожіння, М.Реріх Північне сяйво, Р.Делоне Круглі форми; Мірон Дискобол, А.Вероккьо Путті з дельфіном. Зразки українського декоративно-прикладного мистецтва: вишивки, писанок, ляльок, розпису, кераміки та ін.

Орієнтовні практичні завдання:

Виконання лінійних малюнків різноманітними художніми матеріалами. Лінійні варіації кольоровими олівцями (“Гриміло небо, плакало дощем”). Малювання предметів по пам’яті, за уявою. Ліплення тварин, людей, персонажів казок.

Створення декоративних композицій, використання виразних можливостей форми й кольору. Створення декоративного образу на основі природних форм. Виконання стрічкових силуетних витинанок за антропоморфними мотивами (“Аркан”, “Гопачок”). Ліплення фігурки-іграшки з наступним декоруванням (“Сопілкар”).

Кіномистецтво (фрагменти за вибором)

Х/ф: “Майська ніч”, “Паганіні”, д/ф “Реріх”. М/ф: “Коли пісок зійде” (реж. І.Баринова), “Ай, мила сестриця” (реж. Р.Стієбора), “Лісова пісня” (реж. А.Грачова), “Колись ми були птахами” (реж. Г.Бардін), “Наречена сонця” (реж. С.Андранікян), “Син орлиної печери” (реж. Х. Парс).

Музичне мистецтво

Учень називає основні засоби музичної виразності та розуміє їх роль у створенні образу, різновиди музики – вокальну, інструментальну, вокально-інструментальну;

характеризує особливості народних пісень і танців, особливості синтезу мистецтв в опері й балеті;

розрізняє звучання поширених українських народних інструментів, тембри найбільш поширених духових і струнних музичних інструментів, співацькі голоси;

порівнює твори вокальної, інструментальної і вокально-інструментальної музики;

висловлює судження про взаємозв’язок народної і професійної музики;

аналізує й інтерпретує зразки народної музики, зміст прослуханих музичних творів;

уміє виразно виконувати пісні з елементами театралізації; створювати найпростіший ритмічний супровід до пісні;

дотримується правил співу (фразування, артикуляція);

орієнтується у поняттях: види мистецтва, музичний і танцювальний фольклор, обробка пісні, вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна музика, групи музичних інструментів, тембр.
Візуальне мистецтво

Учень називає види образотворчого мистецтва та їх виражальні засоби; традиційні види українського народного мистецтва (витинанка, вишивка, розпис тощо);

розрізняє художні техніки, що використовують у графіці, живописі, скульптурі;

порівнює твори образотворчого мистецтва; зразки орнаментів;

пояснює роль декору, мотиву, ритму в декоративному мистецтві; вибір формату, матеріалу, кольорової гами для власної композиції;

висловлює судження про національні особливості українського народного мистецтва;

уміє створювати графічні та живописні композиції на задану тему і за уявою, зокрема до музичних творів, декоративні площинні та об’ємні композиції; передавати форму в об’ємних композиціях;

використовує прийоми стилізації в декоративних композиціях, прості графічні, живописні, скульптурні техніки та матеріали у практичній діяльності;

орієнтується у поняттях: композиція, стилізація, орнамент, ритм, мотив, штрих, силует, контур, колорит, тон, нюанс, об’єм, рельєф.


Тема 2. Мистецькі жанри (34 год.)

Музичне мистецтво

Жанри: вокальні (пісня, романс, гімн, арія), хорові (кантата, ораторія), симфонічні (симфонія, увертюра, концерт), камерно-інструментальні (соната, етюд-картина, ноктюрн, прелюдія). Літературна і картинна програмність у музиці. Музика і середовище. Музика побуту, дозвілля, свят. Музика в кіно, на телебаченні.

Орієнтовні твори для сприймання:

М.Лисенко “Боже великий, єдиний!”, романси українських авторів (за вибором), В.Моцарт Арія Фігаро з опери “Севільський цирюльник”, М.Леонтович Вірую, Дударик, Й.Гайдн Гроза з ораторії “Пори року”, Ф.Куперен Женці, Будильник, Ф.Рамо Перегук пташок, Л.Бетховен Симфонія № 6 “Пасторальна” (ІІ ч.), Ф.Мендельсон “Сон літньої ночі”, Е.Гріг Ноктюрн, Соната для скрипки і ф-но (І ч.), Р.Шуман Карнавал (музичні портрети за вибором), Ф.Ліст Заметіль, Пейзаж, Мислитель; А.Лядов Чарівне озеро, С.Рахманінов Етюд-картина (за вибором), К.Дебюссі Дівчина з волоссям ніби льон, Затонулий собор, М.Равель Гра води, Г.Ф.Гендель Фейерверк, П.Ніщинський Вечорниці, Вальси Й.Штрауса (за вибором), Р.Роджерс Мюзикл “Звуки музики”, музика до к/ф (за вибором).

Орієнтовні твори для виконання:

“Кривий танець”, М.Лисенко “А вже весна, а вже красна”, В.Філіпенко Веснянка, Б.Фільц Танок сорок, М.Колодочка Батьківщини річенька маленька, М.Попенко Самотня груша, А.Кос-Анатольський Ватра над Ужем, С.Івончик Що я люблю, О.Білаш На зелене свято.
Візуальне мистецтво

Основні жанри образотворчого мистецтва: пейзаж, портрет, натюрморт. Лінійна та повітряна перспектива. Пейзаж і натюрморт у графіці, живопису. Портрет у графіці, живопису, скульптурі. Пропорції обличчя та фігури людини. Скульптура. Види рельєфів. Дизайн та його значення у створенні естетичного середовища. Особливості сучасної реклами. Шрифт як виразний засіб композиції.

Орієнтовні твори для сприймання:

І.Грабар Лютнева блакить, К.Айвазовський Марини (за вибором), П.Сезанн Натюрморт із фруктами, А.Ерделі Натюрморт, О.Мурашко Портрет дівчини в червоному капелюсі, А.Монастирський Запорожець. Скульптурний портрет С.Крушельницької. К.Пісарро Бульвар Капуцинов, К.Моне Руанський собор. Німфей. Етюд води. Зразки дизайнерських робіт, шрифтів.

Орієнтовні практичні завдання:

Створення пейзажів у різноманітних графічних та живописних техніках. Виконання скульптурного рельєфу. Вправи на виявлення основних пропорцій обличчя та фігури людини. Виконання начерків, створення портретів, натюрмортів. Вправи з оволодіння основами дизайну. Замальовки реальних і казкових інтер’єрів і екстер’єрів (“Весна у моїй кімнаті”, “Будинок чудес”). Конструювання іграшок. Створення ескізу оформлення вітрини, реклами виробу. Прийоми виконання шрифтів. Виконання колективної дизайнерської композиції (“Парк відпочинку”, “Парад атракціонів”).

Кіномистецтво (фрагменти за вибором)

К/ф “Прощання з Петербургом”. М/ф У.Діснея (атракціони). Мюзикли “Звуки музики”, “Веселі хлоп’ята”.


Музичне мистецтво

Учень називає основні жанри музики – вокальної, хорової, симфонічної, камерно-інструментальної;

характеризує особливості різних музичних жанрів;

порівнює особливості пейзажного живопису та пасторальної музики, музичного та візуального портрету;

спостерігає за становленням музичного образу;

наводить приклади відображення в музиці явищ природи, світу людини;

обґрунтовує власне ставлення до змісту прослуханої музики;

висловлює та аргументує судження про особливості програмної музики в творчості різних композиторів; про роль музики в кіно, на телебаченні;

уміє виразно співати, аналізувати та інтерпретувати музичні твори різних видів і жанрів; створювати елементарний ритмічний акомпанемент до пісні;

орієнтується в поняттях: музичні жанри, хорова, симфонічна, камерна музика, програмна музика, кіномузика.
Візуальне мистецтво

Учень називає основні жанри образотворчого мистецтва (пейзаж, портрет, натюрморт);

характеризує особливості композицій – пейзажів, портретів, натюрмортів у творчості українських і зарубіжних митців;

порівнює дизайн інтер’єрів, іграшок, предметів побуту, рекламу різних виробів;

висловлює та аргументує судження щодо гармонії природного та культурного середовища людини, зразків дизайнерських робіт, реклами;

уміє створювати реалістичні композиції у жанрах пейзажу, портрету, натюрморту; передавати в пейзажі простір засобами лінійної та повітряної перспективи; в портреті – основні пропорції голови і фігури людини; в натюрморті – розташування предметів на площині, та їх форми; малювати шрифти, виконувати дизайнерські роботи, відтворювати за уявою прості інтер’єри;

орієнтується у поняттях: жанр, пейзаж, натюрморт, портрет, перспектива, профіль, фас, пропорція, світлотінь, інтер’єр, екстер’єр, дизайн, шрифт;

виявляє готовність:

до використання набутих предметних компетенцій у процесі художньо-творчої самореалізації.





поділитися в соціальних мережах



Схожі:

«Поетичне мистецтво»
Урок на тему «Поетичне мистецтво» Поля Верлена – віршований маніфест символізму. Музичність вірша

Уроків інтегрованого курсу «Мистецтво» на тему «Шевченко І Шевченкіана»
«Мистецтво» на тему «Шевченко І шевченкіана» (7 клас). Розробки базуються на сучасних інтегрованих технологіях з використанням інтерактивних...

Урок 1 Тема. Мистецтво звуків. Мета. Ознайомити з особливостями музичного...
«музика», «музичне мистецтво», дати знання про специфіку музичного мистецтва та шлях музичного твору від композитора до виконавця...

Календарно-тематичне планування з предметів образотворче мистецтво...
Календарно-тематичне планування з предметів образотворче мистецтво (5- 7 кл.), та художня культура (9-10 класи)

ІІ. Основний зміст Музичне мистецтво освітня галузь, що формує людину нового тисячоліття
Музичне мистецтво – освітня галузь, що формує людину нового тисячоліття

Уроку
Зінтегровано зміст навчальних предметів: позакласне читання, природознавство, образотворче мистецтво

11 клас
Звичайно, мистецтво театру не змогло уникнути впливу нових ідей, філософських концепцій

Напрям у мистецтві та літературі XVII-XVIII ст., який прийшов на...
Напрям у мистецтві та літературі xvii—xviii ст., який прийшов на зміну Відродженню, але не був його запереченням. Бароко синтезувало...

О. І. Білецький Людиною стати це мистецтво
Українська література ренесансу І бароко. Роль православних братств, острозької та києво-могилянської академій у розвитку української...

Українське мистецтво першої половини XΙX ст
Обладнання: аудіо записи музичних творів, комп’ютерна презентація з теми, фрагмент з фільму «Наталка-Полтавка»



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка