Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі

Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі





Тема. Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі.

Іван Нечуй-Левицький «Запорожці». Літературна казка про запорожців. Показ письменником лицарства, гуманності, патріотизму, сміливості, відваги запорозьких козаків.
Мета: ознайомити учнів із процесом виникнення українського козацтва і акцентувати увагу на демократичних принципах організації козацтва; вчити переказувати зміст твору, коментувати описи природи та портрети персонажів;

розвивати вміння працювати з картою; формувати розуміння побуту, культури та способу життя запорожців;

виховувати в учнів почуття національної гідності, гордості за предків, за минуле своєї Батьківщини.

Обладнання: мультимедійна презентація, карти, плакати із прислів'ями про козаків, картини із зображенням побуту козаків, портрет Ї.Нечуя-Левицького.

Міжпредметні зв'язки: історія, література, музика.



Хід уроку

  1. Організаційний момент.

Аутотренінг для позитивного настрою учнів на уроці. (Слайд )

  1. Вступне слово вчителя історії (під супровід пісні «Козацькому роду нема переводу»).

Ця пісня допомагає нам, діти, відчути й уявити ще одну славну сторінку історії України - козаччину, її сильний, волелюбний, своєрідний дух - дух наших предків. Тому тема нашого уроку (Слайд ) «Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі». Ви повинні ознайомитися з процесом виникнення українського козацтва, усвідомити його місце в історії України; розвивати вміння працювати з картою. Запишемо план: (Слайд )

    1. Виникнення Запорізької Січі.

    2. Організація життя на Січі.

    3. Побут і звичаї козаків.

    4. Зброя козаків.

  1. Пояснення вчителя історії. Робота з картами.

(Слайд )

У ХІУ-ХУІ ст.. на півдні України існував малозаселений район, який дістав назву Дике Поле. Він став своєрідною межею між українськими землями й Кримським ханством, яке розташовувалося на території Кримського півострова. В Криму жили татари. Дике Поле заселяли люди, які приходили з Полісся, Волині, Київщини. Вони ловили рибу, полювали на звірів і птахів, збирали мед, випасали худобу. Їх називали уходниками. Частина з них залишалася на цих землях, а частина поверталася додому, щоб вигідно продати сушену та солену рибу, боброве, лисяче і вовче хутро, мед. Згодом до уходників приєдналися втікачі із сіл і міст, що потерпали від знущання польської знаті. Так з'явилися вільні озброєні люди - козаки.

Чутки про козацьку вольницю долітали до найвіддаленіших куточків України. Утікачів побільшало. Одні втікали від неволі, інші мріяли розбагатіти, а хтось прагнув покарати зухвалих татар.

Для безпеки поселення-табори козаки обгороджували укріпленнями з рублених або січених колод. Звідси й пішла назва Січ. Оскільки самі фортеці будувалися за Дніпровими порогами, то місцевість почали називати Запоріжжя. Пороги - це кам'яні пасма на Дніпрі висотою до 5 метрів. Порогів було 9.

Спочатку існували невеликі окремі Січі, які очолювали ватажки-гетьмани. Згодом вони об'єдналися й утворили Запорізьку Січ. Історики вважають, що перша Січ виникла у 1556 році на острові Мала Хортиця.

IV. Вступне слово вчителя української літератури.

  • Діти, ви дізналися про те, як виникла Запорізька Січ, хто очолював її, з історичних джерел. Але треба сказати, що в українській літературі про козаків є багато пісень, переказів та легенд, прислів'їв та приказок, які склав народ. Зверніть увагу на екран, де записано прислів'я про козаків. (Слайд ) Зачитайте їх.

Добрий козак баче, де отаман скаче.

Козак з біди не заплаче.

Козак з бідою, як риба з водою.

Козак з Дону – козак зроду.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Козак оженився, наче упився.

Козак хороший, та нема грошей.

Козак у дорозі, а надія в Бозі.

Козацькому роду нема переводу.

Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.

Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.

Крім народних, наша література багата творами про козацтво, яке прагнуло для України державності та волі. Так, епіграфом сьогоднішнього уроку (Слайд ) є слова Тараса Шевченка:

Подивіться лишень добре, Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте титли,

Ніже тії коми,

Все розберіть...та й спитайте

Тоді себе: що ми?..

Чиї сини? Яких батьків?

Ким? За що закуті?..

  • Запишемо у зошитах з літератури тему уроку та епіграф з дошки.

  • Одним з письменників, що присвятили сторінку своєї творчості козакам, є Іван Нечуй-Левицький, чий портрет ви бачите на екрані(Слайд ). Його твір «Запорожці» ми вивчатимемо на даному уроці. Жанр його - літературна казка (Слайд ). Хто може пояснити цей термін?

Сьогодні на уроці ви повинні навчитися аналізувати описані події у творі, одержати знання про побут, культуру, спосіб життя запорожців (Слайд ).

- Але перш, ніж вивчати твір, ми повинні дізнатися про життя і творчість самого автора. Таку розповідь про Нечуя-Левицького нам підготувала учениця_________.

V. Розповідь учениці про життя і творчість письменника. (Слайд-шоу)

- У мальовничому містечку Стеблові на Черкащині, що розкинулося на берегах річки Рось, народився Іван Семенович Левицький. Родина Левицьких з діда-прадіда походила з духівництва, тож і батько письменника, Семен Степанович, був сільським священиком. Це була освічена людина прогресивних поглядів. Він мав свою бібліотеку, любив читати, записував фольклор (без надії побачити його надрукованим), а малий Іван сидів поруч і переписував. Проповіді отець Семен виголошував українською мовою. Знав багато пісень, казок, але сина найбільше захоплювали батькові розповіді про історичне минуле краю, особливо про походи, Хмельницького і Наливайка. Семен Степанович дбав про селян, за власні кошти збудував приміщення для громадської крамниці, організував школу для сільських дітей, але невдовзі її довелося закрити. З існуванням такої школи не міг змиритися місцевий пан — дідич Зиновій Головінський. «Як ви вивчите мужиків читати, то підете ви, піду й я на поле робити», — аргументував він. Школу закрили, а її учнів відправили на суконну фабрику.

Перші ази науки малий Іван здобував у батьковій школі. Його дитинство нічим не відрізнялося від інших дітей, хіба що хлопчика доглядача стара селянка Мотря. Няня співала йому пісні, знайомила з народними звичаями. За роботою любила співати й мама письменника, Ганна Лук'янівна. Це була весела й балакуча жінка, яка вела домашнє господарство й займалася вихованням дітей (крім Івана, старшого сина, у сім 'ї було ще дві пари близнят).

Щоб не ламати сімейні традиції, восьмирічного Івана батьки вирішили віддати на навчання в Богуславське духовне училище. До вступу його підготував дядько (мамин брат), який там учителював. Навчання в бурсі було нестерпним: панувала зубрячка, були поширені тілесні покарання, а якщо хтось з учнів розмовляв українською мовою, то йому вішали таблички «за мужичі слова», «за сквернословіє».

Після бурси Іван продовжив навчання в Київській духовній семінарії а потім — у духовній академії. Але стан викладання в цих закладах його теж не задовольняв. Тому юнак наполегливо займався самоосвітою. Він вивчав французьку й німецьку .мови, студіював твори Марка Вовчка, Пушкіна, Гоголя, Дайте, Сервантеса й особливо Шевченка.

Іван Семенович закінчив академію зі званням магістра богослов'я, але твердо вирішив відмовитися від духовної кар'єри і надав перевагу вчительській роботі. Він працював у різних світських закладах, викладав російську мову і літературу, історію, географію.

Початок літературної діяльності Івана Левицького припадає на ті часи, кола вийшов указ Валуєва про заборону писати і друкувати книжки українською мовою. Тому свої твори він підписував псевдонімом «І. Нечуй».

Понад двадцять п'ять років Іван Семенович віддав педагогічній діяльності. Він добре знав дітей, їхню психологію. Спеціально для дитячого читання написав ряд оповідань і казок. Одну з них, «Запорожці», написано в 1873 році, уривок з неї ми й будемо вивчати.

Вийшовши на пенсію. письменник оселився в Києві. Кияни часто могли бачити невисокого сивого дідка з ціпком у руках, який виходив у вечірні години прогулятися Хрещатиком чи помилуватися схилами Дніпра. Останні роки життя Нечуй-Левицький провів у самотності. Помер у будинку для перестарілих. Похований у Києві.

  1. Розгляд ілюстрацій.

  • Діти, уважно погляньте на ілюстрації із зображенням козаків..

    1. Вибіркове читання.

Знайдіть у тексті опис зовнішності Карпа Летючого і зачитайте.

  • Зачитайте уривок твору про те, як байдак Карпа Летючого розбився через вітрову полосу.

  • Зачитайте опис пишного саду, куди потрапив головний персонаж у супроводі двох чоловіків.

Кого побачив Карпо у пишному саду? ( старих козаків) Зачитайте опис їх зовнішності.

Про що розмовляв гетьман із Карпом Летючим? Зачитайте цей уривочок в особах.

  • Знайдіть у тексті незвичайні, дивовижні епізоди. Зачитайте їх.

  1. Робота в групах (історія). (Слайд )

Учні об'єднані в три групи, кожна з яких одержує завдання (робота з підручником).

    1. Як було організоване життя на Січі?

    2. Якими були побут і звичаї козаків?

    3. Яку зброю використовували козаки?

  1. Підготовка учнів до сприймання інсценізації. Слово вчителя історії.

  2. Запорізьке військо мало свої відзнаки-клейноди. До них належала булава, бунчук, гербова печатка, корогва. (Слайд )

Булава - відзнака гетьмана. На урочистих виступах гетьман тримав булаву в руці.

Бунчук - відзнака гетьмана. Це була палиця З м завдовжки, на кінці з металевим «яблуком», з-під якого звисала китиця з кінського волосу. Гербова печатка була символом влади судді, на ній був зображений козак, підперезаний поясом, у шапці, з рушницею у лівій руці.

Корогва - січовий прапор, символ усього козацького війська. Кольори були різні: червоний, білий, чорний, малиновий, жовто-синій.

Козаки були людьми релігійними. Вони сповідували православіє й будували дерев'яні церкви Святої Покрови (Божої Матері), яку вважали своєю заступницею. А зараз, діти, ви подивитеся ритуал прийняття до запорозького товариства.

  1. Інсценізація «Прибуття на Січ» (учні 11 -го класу) (Слайд )

Писар. Почнемо з Богом, друзі, мерщій, бо сонце вже високо! Свята водиця — такою Вас будуть пригощати — стане теплою й несмачною.

Кошовий. В Отця, і Сина, і Святого Духа віруєте?

Новоприбулі козаки. Віруємо!

Кошовий. Ану перехрестіться!

(Новоприбулі козаки хрестяться).

Піп. Бач, які гарні хлопці православні! Годяться! Тепер треба вас до куреня записати!

Писар. Підходь он ти, самий крайній! Як тебе звуть? Називай своє прізвисько! Ну, чого соромишся?

Кошовий. А чого це в тебе така сорочка драна, аж пупа видно? Де ти таку взяв?

Козак. Та в нашого пана.

Писар. Запишемо — Голопузенко!

Кошовий. А ти звідки, такий чудернацький? Що це ти на себе нап'яв?

Козак. Та в Дикому Полі зустрілися віч-на-віч із татарином-бусурманином. Зчепилися на шаблюках битися. Він мені весь кунтуш шаблюкою порізав. То прийшлося мені позичати у нього оцю шкірянку. Мені згодиться, а йому — вже ні. Залишився татарин у Дикому Полі лежати без голови.

Піп. Бачу, що ти людина не проста. Що, мабуть, шляхтич?

Козак. Так.

Кошовий. Чого ж тоді до нас прибився?

Козак. Та мав я землі небагато. А сусід Чартицький силою відібрав моє майно , яке мені батько залишив у спадок.

Писар. Будеш — Безземельний.

Кошовий. Ну а ти, козаче, хто будеш ? Як тебе будемо величати?

Козак. Безрідній я. Нема в мене ні батька, ні матері.

Кошовий. То, можливо, маєш дружину? Так таких ми не приймаємо до свого товариства.

Козак повинен воювати, а не за жінчину спідницю триматися.

Козак. Та ні, я не одружений.

Писар. Ну що ж, запишемо тебе. Будеш Сиротенко. Ого-го! Який здоровань! Як же тебе, синку, мати з батьком звали?

Козак (засоромившись). Матуся з дитинства Манюнею звали, бо я — наймолодший у родині.

Козаки (хором). Оце так Манюня!

Писар. З такими кулаками тобі, мабуть, і бика вбити можна.

Козак. Можна, я легенько стукну тебе в лоба!

Писар. Не лякай, хлопче! Бо страшно й дивитися на твої каменюки. Запишемо тебе під новим прізвищем, — будеш ти козаком Вбийбиком.

Всі. Славно! Славно! Буде добрий козак — Вбийбик!

Піп. Ну що ж, а тепер причастіться святою водою запорозькою! Та й ступайте до товариства. Добрі прийшли козаки до нашого гурту!

(Козаки беруть кухлі, зачерпують горілку із діжки).

  1. Словникова робота (Слайд )

Канцелярія - установа, в якій фіксують розпорядження, зберігають документи.

Осавул - військова службова особа, що відповідала за військову підготовку козаків, озброєння та боєприпаси.

Козак - вільна озброєна людина, страж.

Кіш - козацьке військо.

Клейнода - відзнака (булава, бунчук, гербова печатка, корогва).

  1. Перший гетьман Запорізької Січі - Дмитро Вишневенький. (Слайд )

    1. Слово вчителя історії.

    2. Розповідь учениці про Івана Вишневецького (історія).

    3. Слово вчителя літератури.

Діти, українська література багата на твори про своїх героїв. Байда-Вишневецький не виняток. Тому ми зараз послухаємо «Пісню про Байду», яку склав народ. Звичайно, в ній є фантастичні епізоди, але вони використані для того, щоб підкреслити силу, якою була наділена ця людина.

4. Учень декламує «Пісню про Байду».

  1. Закріплення вивченого матеріалу. (Слайд )

    1. Історія. Робота з картками. Кожен учень одержує картку із завданням з'єднати стрілочками терміни лівої і правої колонки. Потім звіряють правильність виконання з дошкою.

    2. Література. Вчитель проводить бліц-опитування за вивченим на уроці

твором.(Учні швидко відповідають на поставлене питання, не підводячись з місця).

  • ІІро які історичні події в Україні йде мова у вивченому на сьогоднішньому уроці творі?

  • Хто є головним персонажем цієї літературної казки?

  • Чому, на вашу думку, автор дав своєму героєві таке прізвище?

  • Що найбільше запам'яталося у цьому творі?

  1. Підсумок уроку (звучить пісня про козацтво).

    1. Слово вчителя історії.

Упродовж ХІІІ-ХУ століть на багаті родючі землі наших пращурів нападали Польське й Угорське королівства - із заходу та Велике князівство Литовське - із північного заходу. Народ України був змушений підкоритися новим господарям. Але так тривало доти, доки з-поміж українського народу не сформувався його захисник - козацтво.

    1. Слово вчителя літератури.

Тож нехай слова цієї пісні дійдуть до вашого серця, діти, і ви відчуєте героїчне минуле нашої історії, і нехай з'явиться у вас гордість за хоробрих, мужніх і волелюбних предків.

  1. Домашнє завдання.

    1. Історія: скласти поширений план до пункту «Організація життя на Січі».

    2. Література (по групах): намалювати ілюстрації до твору;

скласти запитання для вікторини за твором «Запорожці»;

написати творчу роботу «Чому мені сподобався (чи не сподобався) Карпо

Летючий?»






поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Уроку: «Україна єдина країна»
Мета: розширити поняття про єдність, незалежність І суверенність нашої держави та роль у цьому українського козацтва

Запорізький навчально виховний комплекс №67 Запорізької міської ради...
Місце роботи: Запорізький навчально – виховний комплекс №67 Запорізької міської ради Запорізької області

Комунальний заклад «запорізька обласна бібліотека для юнацтва» запорізької...
Департамент культури, туризму, національностей та релігій запорізької облдержадміністрації

Комунальний заклад «запорізька обласна бібліотека для юнацтва» запорізької...
Департамент культури, туризму, національностей та релігій запорізької облдержадміністрації

Бульба-боровець
Видання здійснене за фінансової підтримки Мирослава Смородського, сина начальника штабу "Поліської Січі" Петра Смородського

Комунальний заклад «запорізький обласний інститут післядипломної...
Комунальний заклад «запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» запорізької обласної ради

Козацтва в українській
Збірник матеріалів учасників обласної краєзнавчої конференції учнівської молоді «Київщина козацька» – Біла Церква: кз кор «Центр...

Ня національної свідомості засобами театрального мистецтва
Центр дитячої та юнацької творчості імені В. Гнаровської м. Вільнянська Вільнянського району Запорізької області

Урок 25 Тема: Звучить бардівська пісня. Урок узагальнення та систематизації...
Мета: Ознайомити з історією виникнення бардівської пісні, надати знання про видатних виконавців бардівської пісні, розглянути характерні...

Секрети української мови
Описано методи, застосовувані для упослідження українського слова Наведено поради, як долати дискримінаційну спадщину минулого. Велику...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка