Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Урок №1 Тема. Лексикологія. Групи слів за походженням. Тлумачний словник. Словник іншомовних слів Мета

Урок №1 Тема. Лексикологія. Групи слів за походженням. Тлумачний словник. Словник іншомовних слів Мета





Сторінка1/3
  1   2   3
Цикл уроків за темою «Лексикологія. Фразеологія».

І частина

«Лексикологія»

Довбенко Марина Олександрівна

учитель української мови

та літератури І категорії

Одеської спеціалізованої

загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів №86

Урок № 1
Тема. Лексикологія.

Групи слів за походженням. Тлумачний словник. Словник

іншомовних слів
Мета: - подати учням відомості про походження української лексики,

повправляти їх у розрізненні власне українських та

запозичених слів, ознайомити учнів із структурою тлумачного

словника та словника іншомовних слів, формувати вміння

працювати зі словником;

- розвивати культуру усного та писемного мовлення, образне

мислення;

- виховувати любов до природи рідної землі.
Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, повторення

вивченого).
Обладнання: таблиці «Групи української лексики за походженням»,

«Правопис іншомовних слів»,проектор.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!..

Т.Шевченко

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1.Українська мова має невичерпне багатство слів для вираження найтонших відтінків думок і почуттів. Чим більше слів ми знаємо, тим багатше наше мовлення, гнучкіші звороти, точніші висловлювання. Кожному потрібно засвоїти якомога більше слів рідної мови, осягти її глибини й тонкощі.

2. «Мозковий штурм»

Закінчіть речення:

Лексика –

Лексикологія –

Лексичне значення слова –

ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Гра «Словникова подорож».

/Клас ділиться на 2 команди, кожна з яких виконує певні завдання/


Завдання для І групи

Завдання для ІІ групи

1)

Дати визначення таким поняттям: синоніми, омоніми.

1)

Дати визначення таким поняттям: антоніми, фразеологізми

2)

Дібрати синоніми й антоніми до слів друг, хоробрий, зникнути у хвилях.

2)

Дібрати синоніми й антоніми до слів весела історія, відважний, правда.

3)

Увести в речення слова синонімічного ряду врятувати, визволити, виручити.

3)

Увести в речення слова синонімічного ряду образливий, грубий, неввічливий.

4)

Скласти речення з омонімами на розі – на розі, мати – мати.

4)

Скласти речення з омонімами балка – балка, натри – на три.

5)

Увести в речення словосполучення золотий голос і золотий ланцюжок.

5)

Увести в речення словосполучення свіже слово, свіжа сорочка.

6)

Пояснити значення фразеологізмів грати першу скрипку, грати на нервах.

6)

Пояснити значення фразеологізмів мати на оці, мозолити очі.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Аналіз таблиці «Групи української лексики за походженням».

Ознаки, за якими виділяються групи

Назви груп слів

Приклади

Незапозичені (питомі, власне українські)

1. Слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови

2. Власне українські слова

Небо, туман, земля, ясніти, білий
Баритися, багаття, мрія, левада

Запозичені

1. Старослов’янізми
2. З інших слов’янських мов

3. Із неслов’янських мов

Раб, вождь, єдність, грядущий

Байка, гусар, книголюб, завод, бадьорий

Ікона, драма, радіус, казна, салют, фініш


2. Коментарі учителя

Лексика сучасної укранської мови неоднакова за часів виникнення і за походженням. Вона формувалася протягом багатьох століть, причому не ізольовано від інших мов, а в певних зв'язках з ними. Тому з погляду походження в складі лекси­ки сучасної укранської літературної мови природно виникли і взаємодіють дві основні групи слів — споконвічні слова і сло­ва, що їх засвоєно (запозичено) з інших мов.

Серед споконвічних слів, які визначають національну самобутність укранської мови, виділяються такі:

    1. Спільнослов'янські (праслов'янські) слова. Це слова дуже давні в нашій мові, вони відомі в більшості сучасних слов'янських мов, наприклад: голова, мати.

    2. Спільносхіднослов’янські слова. Вони з’явилися тоді, коли східні слов'яни виділилися в окрему групу, але ще не поділялися на росіян, українців та білорусів, становили одну давньоруську народність. Таких слів, як правило, немає в західних і південних слов'янських мовах, наприклад: корзина, гречка, кішка, сорок, дев'яносто, гуляти.

    3. Власне українські слова з'явилися в процесі формування і розвитку укранської мови (починаючи в основному з XIV ст.).

Наприклад: лелека, мрія, багаття, смуга, сніданок, варе­ники тощо.

Народи, особливо сусідні, завжди підтримували між собою економічні, політичні, культурні зв'язки. Будь-яка нація не може не вчитися в інших, тому немає мови, в якій не було б слів, засвоєних з інших мов. У давньоруську мову, а згодом і в українську, потрапляли слова з давньогрецької і латинської мов (архієпископ, абат, геній, гіпотенуза, каторга, філолог, хлор), із тюркської (богатир, чумак, козак, ізюм, чабан); ні- мецької (майстер, штат, курорт, шприц), французької (політика, блуза, кабінет, афіша); англійської (клуб, тролейбус, фініш, яхта) тощо.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота у зошитах.

/Пояснити, які з поданих слів є власне українськими, які – запозиченими. До якого словника слід звернутися, щоб з’ясувати їх походження та значення? Ввести подані слова до самостійно складених речень./

Лелека, веселка, дискотека, крос.
2. Творча робота.

/Дібрати й записати до слів українські відповідники./

Процент, бібліотека, фонтан, ін’єкція, інфекція, лауреат, премія.

Для довідок:

Відсоток, книгозбірня, водограй, укол, зараза, переможець, нагорода.
3. Диктант із коментуванням.

/Записати речення. Іншомовні слова підкреслити, з’ясувати їхнє значення./

Елегію бджола на скрипці грає, а сонях гра на кобзі золотій. Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі. Ніхто не знав, ніхто не чув, як міністр інкогніто прибув. Город – це розкішна проза, що написана в стилі бароко. Слова ж знецінились, та й лік пішов не в грамах, а на тонни… Принцесо Анно, вже готова ванна

4.Гра «Хто більше»

Клас поділяється на кілька команд.

Завдання: продовжити ряди слів, які б починалися названними грецькими і латинськими елементами.

Аеро (гр. «повітря») — аеровокзал, аерозоль...

Біо (гр. «життя») — біологія, біомаса...

Інтер (лат. «перебування поміж») — інтервал, інтернаціональний.

Теле (гр. «далеко») — телевізор, телеграф.
V. Підведення підсумків уроку.

1. Бесіда.

1) На які дві групи за походженням поділяються всі слова української мови?

2) Які слова відносять до незапозичених? Як ми ще називаємо їх? Наведіть приклади.

3) Які слова вважають запозиченими? Наведіть приклади.

4) Які слов’янські мови ви знаєте? З якої з них українці найбільше запозичили слів?

2. «Мікрофон»

Найцікавішим для мене на уроці було ...

VІ. Домашнє завдання.

Скласти кросворд з теми «Власне українські та запозичені слова».

Урок № 2
Тема. Активна і пасивна лексика. Застарілі слова (архаїзми та іс-

торизми). Неологізми.
Мета: - ознайомити учнів із поняттями «активна» і «пасивна» лексика,

виробляти навички розпізнавання архаїзмів, історизмів,

неологізмів у мовленні, доцільного використання їх у власних

висловлюваннях;

- розвивати спостережливість, культуру усного та писемного

мовлення, образне мислення;

- виховувати любов до рідної землі.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: таблиці «Лексика за вживанням», тлумачний словник,проектор.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Возвеличу

Малих отих рабів німих!

Я на сторожі коло їх

Поставлю слово.

Т.Шевченко

І. Актуалізація опорних знань.

«Мозковий штурм»

Розгадування кросворда.

І) Художнє означення, що підкреслює характерну рису явища, предмета. (Епітет.)

2) Італійське слово, що походить від латинського, де воно означає «невпізнаний, невідомий». Особа, що криється під чужим іменем. (Інкогніто.)

3) Слово, що походить від латинського «настанова». Має два значення: 1. Назва елементарних підручників римського цивільного права. 2. Установи, заклади. (Інституції.)

4) Тонке приховане глузування. (Іронія.)

5) Негативний полюс джерела струму. Походить від грецького «рух донизу». (Катод.)

6) Слово, що прийшло з французької мови і означає «стрибати». Має два значення: 1. Легкий двоколісний однокінний екіпаж. 2. Кузов легкового автомобіля з відкритим верхом. (Кабріолет.)

7) Людина, що має глибокі різносторонні знання. (Ерудит.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Послухайте уривок із твору В.Малика.

На привалі за Ворсклою до Святослава підійшов князь Володимир Переяславський. На голові – золотий шолом, міцну засмаглу шию охоплювало золоте ожерелля, що одночасно було і прикрасою, і князівською відзнакою; ліва рука – на рукояті меча, правою поправив на плечі червоне корзно, що шовково шелестіло під вітром. («Черлені щити»).

Як ви гадаєте, про які часи йдеться в тексті? На чому ґрунтується ваш висновок? Чи часто ми вживаємо застарілі слова? У яких ситуаціях? Отже, цей шар лексики дуже важливий. Які саме це слова і для чого вони служать – про це сьогодні дізнаєтеся більше.
ІІІ. Засвоєння нового матеріалу.
1. Робота з таблицею «Лексика за вживанням».



Активна


Пасивна


Слова, що особливо часто використовуються в мовленні, називають найістотніші для суспільства реалії, поняття, ситуації.

Наприклад, земля, хліб, голова, йти,, білий, вгору, тут, він, п’ять, другий тощо.

Слова з обмеженим уживанням, що позначають рідкісні реалії, предмети, терміни, власні імена, що вийшли з ужитку. Це історизми – слова, що позначають предмети, поняття, які зникли у зв’язку із соціально-побутовими та суспільно-політичними змінами (кольчуга, кріпак. смерд); архаїзми – старі назви, які в сучасній мові замінені іншими (уста – губи, ректи - говорити); неологізми – нові слова, що поділяються на загальномовні (менеджер, дисплей) і авторські (громовиця – Леся Українка, яблунево-цвітно – П.Тичина).


2. Робота за репродукцією картини І.Рєпіна «Запорожці».
Які історизми ви б використали, розповідаючи про зображене на картині?

Відповіді: кошовий, отаман, кобза, каламайка, китайка, жупан,свита, оселедець, самопал, пістоль…
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з мовним матеріалом.

/Прослухати прислів’я. Вказати застарілі слова, пояснити їх значення./
Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. Ліпше живий хорунжий, як мертвий сотник. Хоч і надів жупан, не цурайся свитки. Порожня миска не вабить писка. В нього і сволок молоко дає.
2. Творче завдання.

/До поданих застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова./
Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.

Для довідок:

Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.
3. Пояснювальна робота.

/Пояснити значення кожного з неологізмів. 2-3 з них увести до самостійно складених речень (усно)./
Дискета, компакт-диск, дискотека, біоробот, кіборг, трилер.
4. Самостійна робота.

/Скласти речення з поданими авторськими неологізмами./
Жовтожарий (день), незламнокрила (весна), барвоспад, довгоденний (похід), світло-зеленасте (море).
5. Диктант з коментуванням.

/Записати речення. Вказати історизми, архаїзми, неологізми, пояснити їхнє значення./
Дівча біжить босоніж в бір, його тут схоплять у ясир. Глянь, Богдане, квітка в’яне, дай-но січі, дай-но грому! Хвилюється море, хвилиниться день. Ніби в люстро, я дивлюсь в минуле… Мої слова, мов гнівні гайдамаки, ідуть на смерть за правди корогов. А в шибки заглядала сусідкою осінь, у китайку закручена під молодицю. Мов Дніпро, запінений в бурунах, кіш гуля чортам наперекір. Не забуваються слова: лікнеп, і комнезам, і змичка, ні, це не просто давня звичка, - епоха в слові ожива.

V. Підведення підсумків уроку.
1. Евристична бесіда.

1) Які слова становлять активну лексику?

2) Які шари лексики відносять до пасивного словникового складу? Чому?

3) Чи потрібні архаїзми, історизми нашій мові?

4) Чому нові слова знаходяться у пасивному словнику?
VІ. Домашнє завдання.

Виписати уривок з художнього тексту (60-70 слів) із застарілими словами, вказати історизм чи архаїзм.


Урок № 3
Тема. РМ МД Контрольне аудіювання. Тренувальні вправи.
Мета: - формувати вміння учнів сприймати на слух незнайомий текст

з одного прослуховування, розуміти мету висловлювання,

зміст, тему, основну думку, причиново-наслідкові зв’язки та

мовні засоби його, оцінювати прослухане;

- розвивати слухову пам'ять, збагачувати та уточнювати

словниковий запас учнів;

- виховувати у школярів повагу до слова.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
Обладнання: текст для контрольного аудіювання,проектор.
ПЕРЕБІГ УРОКУ


Мудрий той, хто знає долю;а знає долю той ,

хто знає життя ;а знає життя той ,хто живе і

мислить.

О.Лосєв


І. Актуалізація набутих знань.
1. Бесіда.

/Прослухати твердження. Погодитися чи не погодитися з ним, обґрунтувати свою думку./

1) Мовлення – це говоріння, читання, слухання, письмо.

2) Слухання – розуміння тексту називають аудіювання. Суть у тому, щоб: а) зрозуміти: мету висловлювання ( для чого?), фактичний зміст (що?), тему (про що?), основну думку, причиново-наслідкові зв’язки (що з чим?, як?), мовні засоби; б) уявити наявні в тексті образи (якщо є); в) дати оцінку прослуханому.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Пояснення вчителя.

Мова реалізується у процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Оволодіння мовою відбувається у процесі мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність включає чотири види – аудіювання (слухання і розуміння), читання, говоріння і письмо. За остан-німи науковими даними, час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини, розподіляється відповідно таким чином: аудіювання – 45 %, говоріння – 30 %, читання – 6 %, письмо – 9 %.

Сприймання і розуміння усного мовлення забезпечує такий вид мовленнєвої діяль-ності, як аудіювання. Аудіювання є основою спілкування. Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання – це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання включає процес сприймання і розуміння усного мовлення. Аудіювання – це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мов-лення й аналізує його. Для цього необхідно бути уважним, вміти швидко актуалізувати весь попередній мовленнєвий та інформаційний досвід, концентрувати увагу на змісті висловлювання, мати треновану короткочасну і розвинену довготривалу пам'ять, здат-ність результативно працювати у визначених часових межах. Цього можна і треба спе-ціально навчатись методом тренувань. Звичайно, смислове сприймання мовлення за-лежить і від того, наскільки мовець зрозуміло, ясно висловлюється, від темпу, силу зву-чання мовлення, від його уміння виділяти головне тощо. Проте, успішність смислового сприймання усного мовлення залежить і від підготовленості слухачів до сприймання, від того, як вони вміють слухати.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Проведення навчального аудіювання.
Остап Вишня

…Влітку 1944 року Спілка письменників України організувала традиційну поїздку пароплавом по Дніпру до Канева на могилу великого сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка.

Цілий день провели письменники на Чернечій горі. Про велике народне свято біля пам’ятника безсмертну Кобзареві писав і я тоді в газеті. А тут хочеться розповісти про ту зворушливу картину, яку всі ми спостерігали, коли повернулися на пароплав.

Не лише по Каневу, а й по всіх довколишніх селах швидко поширилася чутка, що приїхав Остап Вишня. І в другій половині дня біля канівської пристані зібралося багато людей. Тисячі півтори їх прийшло, приїхало верхи на конях, щоб побачити і привітати свого улюбленого письменника.

І коли Павло Михайлович вийшов на палубу, усміхнувся до людей і вклонився, його закидали квітами.

- А ми вас не забули! – чулося з натовпу.

Павло Михайлович брав по квіточці з букетів, кидав троянди і чорнобривці літнім чоловікам, жінкам, дівчатам. Знову повторював: «Спасибі вам!» - і знову кланявся. А люди аплодували, сяяли, усміхнені. І тоді я побачив, як Павло Михайлович дістав з ки-шені хустинку і змахнув нею сльозу з лиця.

Так повсюдно зустрічали і проводжали Павла Михайловича. І насамперед тому, що був він добрий і сердечний і в творах, і в житті. Адже злі люди ніколи не бувають та-лановиті, і, навпаки, талановита, розумна людина ніколи не буває за своєю вдачею злою людиною. Мені пощастило потім працювати протягом дванадцяти років разом з Остапом Вишнею в журналі «Перець». І я переконався, який він був доброзичливий і лагідний з людьми.

Гадаю, що взагалі духовною засадою творчості великого нашого сатирика були са-ме доброта і любов до людей. Прагнучи захистити своїм словом добро від зла, пись-менник і обрав собі зброю переднього краю – сатиру, гумор.

Діяв він цією зброєю як великий майстер і по-батьківському дбайливо навчав цьо-го мистецтва усіх нас, перчан, що з ним працювали.

Коли Остап Вишня заходив до редакції в бадьорому, веселому настрої, ми знали: Павло Михайлович або написав щось влучне або комусь зробив щось приємне.

А він сяде, бувало, і розповідає:

- Пригадуєте, хлопці, заходила ото до мене старенька і плакала, що пустила «квартиранта», а він, нахаба, згодом викинув її з кімнати? Ну, так уже бабуся не пла-чуть, а сміються, і фокстрот бабуся танцюють. Все! Подзвонили мені оце від прокурора, що викинули нахабу, аж зафурчало…

Розкаже, а потім весь день радісний ходить. Бо обстояв справедливість, бо зробив добро людині!

Чим жили і за що боролись його співвітчизники, тим жив і за те боровся щодня сво-їм щирим словом і Остап Вишня. Саме тому він і став воістину народним письменни-ком, заслужив у народу велику шану, довір’я і любов. Люди вірили: якщо Остап Вишня скаже своє слово – буде діло! (С.Олійник).
Тести

1) Куди традиційно виїздили письменники?

а) до Канева; б) до Києва; в) до Одеси; г) до Харкова.

2) Хто прийшов на зустріч з Остапом Вишнею?

а) інтелігенція Канева; б) мешканці довколишніх сіл; в) письменники Києва; г) робітники міста.

3) Павло Михайлович повторював:

а) «Дуже радий!»; б) «Дякую вам!»; в) «Спасибі вам!»; г) Щиро вдячний! .

4) Остап Вишня працював у журналі:

а) «Крокодил»; б) «Перець»; в) «Червоний перець»; г) «Шершень».

5) Коли Остап Вишня заходив до редакції веселий, це означало, що він:

а) зробив добре діло; б) комусь зробив щось приємне; в) написав нову гумореску; г) склав вірша.

6) Остап Вишня боровся за справедливість:

а) гумором; б) іронією; в) сатирою; г) щирим словом.
2. Проведення контрольного аудіювання.

Академік Яворницький

Хоч понеділок і вихідний день у музеї, але директор, академік Дмитро Іванович Яворницький, завжди приходив, щоб глянути хазяйським оком, чи все там гаразд.

Оглянувши цього разу музей, він чорним ходом вийшов у двір і присів на стільці бі-ля ґанку. Скромно одягнений, з ціпком у руках, сивовусий і в шапці, він був схожий на сторожа. Поруч нього сидів студент (тепер науковець) Петро Винниченко, який і розпо-вів мені цю бувальщину.

Щойно випав перший весняний дощик, засяяло радісне сонечко. Дмитро Іванович сидів замріяно, ніби вслухався, як розпускаються бруньки на кленах, а біля нього, скру-тившись у клубочок, лежав пес Жучок. Скрипнула хвіртка. У двір музею ввійшли дві літ-ні жінки: вони оглянули кам’яні баби статую Катерини ІІ, а потім підійшли до Яворниць-кого і привіталися. Присіли біля нього й бідкаються:

- От не пощастило! За скільки років приїхали в музей, а він, як на те, вихідний.

- А звідки ж ви приїхали? – поцікавився Дмитро Іванович.

- З Нікополя.

- Ну що ж, у нас і тут, надворі – музей: бачите, он скільки кам’яних баб!

- Це вже ми бачили. Нам уже хотілося всередину пройти. Може, ви, дідусю, якось тишком-нишком провели б нас? Ми вам віддячимо.

Дмитро Іванович усміхнувся в довгі вуса, а потім швидко ввійшов у роль діда-сто-рожа й сказав:

- Воно трохи й не зручно. Як наскочить начальство, так влетить мені, перепаде й вам.

- А ви не бійтеся начальства: у вихідний день воно сидить дома. Чого б то воно сюди зараз прийшло!

У цей час одна з жінок дістала гаманця, пошукала в ньому й витягла монети.

- Візьміть, дідусю.

- Що це?

- Тридцять копійок вам, на чай, візьміть.

Дмитро Іванович, приховуючи усмішку, сказав:

- Та я ще ж нічого для вас не зробив, а ви вже й на чай. Це вже там пізніше… Ну, ходімо зі мною, поведу вже вас у музей.

Гості зраділи й охоче пішли слідом за «дідом».

- Ви, прошу вас, скиньте з себе пальто й калоші. Ось тут залиште.

І показав у передпокої вішалку й місце на калоші. Жінки повісили свої ватянки на вішалку, а калоші недбало кинули серед кімнати. Яворницький мовчки нахилився, взяв калоші й охайно поставив їх у куток. Хоч жінки це помітили, але промовчали. Простота й шанобливість Дмитра Івановича не викликала будь-якої підозри.

Вони так-таки й сприйняли його за діда-сторожа. Жінки причепурилися біля люс-терка, а Яворницький витяг з кишені ключі, відчинив двері й повів їх по музею. Водив го-дини дві. Давав пояснення, як звичайно, цікаво, дохідливо й з жартами. Одна з жінок і питає його:

- А звідки ви все це знаєте?

- Та давненько тут служу: наслухався, надивився та запам’ятав собі, що воно до чого.

- Добре ви пояснюєте, все у вас до ладу. А скажіть – це ж тут працює професор Яворницький?

- Тут.

- А як би це його побачити? Він буває в музеї?

- Щодня буває. Ось він перед вами зараз.

Жінки переглянулися, зніяковіли, почервоніли й розгубилися вкрай. Одна з них шепнула другій:

- А ми ж кинули свої калоші де-небудь, на чай наобіцяли! Кому? Яворницькому!.. – А потім схвильовано до Дмитра Івановича: - Ви нам пробачте за нашу необачність і … теє, як його!.. одне слово: не розібрались як слід, з ким маємо діло. Щиро, від усієї душі дякуємо вам за те, що поводили нас по музею. Повік пам’ятатимемо це…

Жінки попрощались і, виходячи з подвір’я музею, промовили, зачудовано хитаючи головами:

- От тобі й дід…
Тести

1) Про кого розповідається в тексті?

1. Про академіка Яворницького. 2. Про академіка Яворівського. 3. Про академіка Яворського. 4. Про академіка Явірного.

2) В який день тижня відбувалися описані події?

1. У неділю. 2. У вівторок. 3. У понеділок. 4. У суботу.

3) На кого був схожий академік Яворницький у той день, коли відбувалися описані події?

1. На начальника. 2. На сторожа. 3. На вченого. 4. На старця.

4) Чому прослухана вами розповідь називається бувальщиною?

1. Бо це все неправда. 2. Бо такого не могло бути. 3. Бо це вигадка. 4. Бо події відбувалися насправді.

5) Звідкіля приїхали жінки до музею?

1. З Києва. 2. З Нікополя. 3. З Мелітополя. 4. З Ніжина.

6) Як про себе називали жінки Яворницького?

1. Сторожем. 2. Старим. 3. Дідом. 4. Дядьком.

7) Скільки було жінок?

1. Дві. 2. Три. 3. Чотири. 4. Про це в тексті не сказано.

8) Як звали професора Яворницького?

1. Данило Степанович. 2. Дмитро Іванович. 3. Данило Семенович. 4. Дмитро Петрович.

9) Якою була розповідь Яворницького?

1. Цікавою, короткою. 2. Зрозумілою, дотепною. 3. Цікавою, дохідливою, з жартами. 4. Жартівливою, веселою.

10) Скільки годин тривала екскурсія по музею?

1. Три. 2. Дві. 3. Півтори. 4. Півгодини.

11) За що було соромно жінкам?

1. За надмірне красномовство. 2. За те, що вони примусили провести екскурсію. 3. За неввічливість до «діда-сторожа». 4. За невихованість.

12) Яка основна думка прослуханого вами тексту?

1. Треба дуже багато знати, щоб бути цікавим співрозмовником. 2. Розповідь про академіка Яворницького. 3. Бувальщина про музей. 4. Не лише за зовнішнім виглядом слід судити про людину.
V. Домашнє завдання.

Навести приклади 7-10 неологізмів, скласти та записати з ними речення.
Урок № 4
Тема. Групи слів за вживанням: загальновживані, стилістично
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок №12 Тема : Групи слів за походженням: власне українські І запозичені...
Тема: Групи слів за походженням: власне українські І запозичені (іншомовного походження) слова

Список довідкової літератури Українська мова. Словник довідник. Правила...
Українська мова. Словник – довідник. Правила написання слів. Пунктуаційні правила. Словник української мови/ Уклад. О. В. Підгайна....

Урок в 11 класі Тема: Твір роздум на тему «Якою я бачу бібліотеку майбутнього?»
Обладнання: схема побудови твору-роздуму, зразки творчих робіт, книжкова виставка, виставка дитячих малюнків «Бібліотека майбутнього»,...

Авторское выполнение научных работ любой сложности грамотно и в срок
Частини мови не являють собою замкнутих, відокремлених одна від одної груп слів. У мовній діяльності відбувається не тільки процес...

Анотований бібліографічний список нових надходжень
Бєліков, О. О. Тлумачний словник найсучасніших юридичних термінів. – Х. Прапор, 2011. – 320 с

Яке зі слів має значення «виявляти доброчинність, матеріально підтримувати»?
Етимологічний словник української мови: в 7 т. – К., 1982. Божитися – «Говорити «їй-богу» на підтвердження висловленого, присягатися...

Урок 34. Тема : славетні українці минулого. Працюємо над проектом
Мета: залучити учнів до пошуку інформації про славетних українців; вчити працювати самостійно та в групах; розвивати вміння аналізувати,...

Урок №11 Тема
Обладнання: факсимільні видання перших друкованих книг чи їх фото; фото-, відеоматеріали про Острозьку, Києво-Могилянську академію;...

Урок-презентація (8 клас) Тема: Краса, возведена в абсолют
Словник до теми: Аматерасу, синто, буддизм, сабі, вабі, силуй, юген, ікебана (чол р.), бонсай, каліграфія, ієрогліфи, олтар краси,...

Тема. Марія Хоросницька "Звідки в міста назва — Львів". Мета
Мета. Ознайомити учнів з історичним минулим нашого народу, походженням назви міста Львів



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка