Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Програма з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, рівень стандарту. Електронний ресурс Mon gov ua. Рівень стандарту. Розділ «Україна в перші повоєнні роки»

Програма з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, рівень стандарту. Електронний ресурс Mon gov ua. Рівень стандарту. Розділ «Україна в перші повоєнні роки»





11 клас

Історія України
Програма з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, рівень стандарту. Електронний ресурс Mon.gov.ua. Рівень стандарту. Розділ «Україна в перші повоєнні роки».

Тема. Радянізація західних областей України у повоєнний період
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (з опорою на попередні знання учнів)

Очікувані результати: після уроку учні зможуть розуміти особливості відбудови в західних областях України; порівнювати післявоєнну радянізацію із довоєнною; розуміти причини боротьби та поразки військ УПА; давати оцінку діям влади щодо релігійної політики радянської держави.

Обладнання : атласи для 11 класу мультимедійна презентація до уроку.

Мета уроку :

розкрити суперечливі складові та наслідки радянізації;

розібрати особливості процесу відбудови в Західній Україні;

формувати самостійне ставлення до складних історичних процесів, розуміння суперечності суспільного життя, розвивати вміння, спираючись на попередні знання, розуміти та аналізувати новий матеріал. (слайд 2)

Основні події :

Березень 1946 р.- Львівський собор

Квітень 1947 р. – операція «Вісла»

Березнь 1950 р. – загибель Р. Шухевича

Головні історичні постаті : Роман Шухевич, Йосип Сліпий, Костельник

План уроку

  1. Особливості відбудови в Західній Україні. Формування органів радянської влади. (слайд 3)

  2. “Самоліквідація” УГКЦ.

  3. Боротьба ОУН-УПА.

  4. Операція “Вісла”.

Хід уроку


  1. Організаційна частина

  2. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель звертає увагу на суперечливу, неоднозначну трактовку подій, що вивчаються, в сучасному українському суспільстві. Питання, які вивчаються, до цих пір роз’єднують українців. І тому вчитель закликає до виваженості при розгляді матеріалу.

Для посилення емоційної складової в якості епіграфу пропонуються вислів Гегеля: «Трагедія історії не в боротьбі правди проти неправди, а в боротьбі різних правд». Гегель (слайд 4)

ІІІ. Виклад теми уроку

Питання №1

Особливості відбудови в Західній Україні.

Формування органів радянської влади.

  1. Бесіда

  1. Чому на територіях західноукраїнських областей необхідна була відбудова господарства? (слайд № 5)

(На територіях Західної України велись жорстокі бойові дії під час Другої світової війни, тому потрібно було відновлювати підприємства, житло, дороги.)

  1. Чим відбудова в регіоні відрізнялась від інших областей України?

(До війни тут був менший економічний потенціал, ніж в інших областях, тому, певно влада в процесі відбудови прагнула його збільшити. Мова йшла не стільки про відновлення старих підприємств, скільки про будівництво нових. Відбудова мала політичний аспект. Оскільки радянська влада тут не мала глибокого коріння, а значить, і надійної соціальної опори. Зміна економічної ситуації мала зміцнити авторитет радянської влади.

  1. Для яких територій відбувалась друга хвиля радянізації? Для яких - вперше?

(Для Галичини радянізація розпочалась у вересні 1939 р., для Буковини та Бессарабії – в 1940 р. Тому на цих територіях мова йшла про відновлення радянізації. Закарпаття було приєднано до УРСР за договором із Чехословаччиною у червні 1945 р., тому для цих територій радянізація тільки розпочалась).

  1. Пригадайте, що таке радянізація»?

(Радянязація – процес уніфікації всіх сфер життя відповідно до радянських стандартів. (слайд 6)

Складові радянізації:

  • індустріалізація, колективізація, культурна революція;

  • вибори до місцевих Рад (контрольовані владою);

  • направлення із інших областей України фахівців (лікарів, вчителів, інженерів);

  • русифікація;

  • репресії проти ворогів Радянської влади.

Вчитель звертає увагу на те, що порівняно із довоєнною радянізацією посилились процеси колективізації, депортація куркулів, а також на значну русифікацію державного апарату та освіти. Учням повідомляється, що в зв’язку із великим значенням питання при Центральному Комітеті КП(б)У був створений відділ по роботі в Західних областях України.

Вчитель націлює учнів на те, щоб вони пригадали, що землі Західної України під час перебування у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини мали невисокий рівень розвитку промисловості. Учні приходять до висновку, що радянська влада мала провести на цих територіях не тільки відбудову промисловості, а й здійснити індустріалізацію, «підтягнути» нові території до рівня інших.

  1. Коментар вчителя (слайд 7)

Промислове будівництво в Західній Україні

7 травня 1945 р. ЦК КП(б)У і уряд УРСР прийняли постанову "Про заходи по відбудові і дальшому розвитку господарства Львівської, Станіславської, Дрогобицької, Тернопільської, Волинської, Чернівецької областей на 1945 р." Було взято курс на відбудову і реконструкцію традиційних галузей нафтогазової на Львівщині, лісової, лісопильної і лісохімічної - в районі Карпат, легкої - на Буковині, соледобувної - на Закарпатті. Створювались швейні, трикотажні, харчові виробництва. Будувались машинобудівні заводи.

Наслідком стало наступне (слайд 8):

якщо 1940 р. підприємства західних областей становили 4,7% загальної кількості підприємств України, то 1949 р. — вже 12,6% (у важкій промисловості — відповідно 8,1 і 16,8%).

З інших територій України на захід було направлено чимало фахівців: інженерів, вчителів, лікарів.

Соціальним наслідком стала ліквідація безробіття.

  1. Як формувалися органи Радянської влади?

(Вибори мали безальтернативний, чисто формальний характер. Таку ситуацію не могли спокійно сприйняти місцеві жителі.)

Вчитель підкреслює, що вибори відбувались під контролем радянських військових. (слайд 9)

Письменник А.Дімаров, який тоді працював у газеті "Радянська Волинь", розповідав, як проходили вибори: "Рано о восьмій у супроводі яструбків почали приходити люди. Лейтенант не дарма лазив на горище. Він просвердлив над обома кабінами по дірці, посадив над кожною по енкаведисту з добре потовченою крейдою в бляшанках. Зайде дядько до кабіни, стане щось писати в бюлетені, а із стелі йому на шапку чи голову вже сиплеться крейда. Вийде, проголосувавши на двір, а тут енкаведишники: — Ану, наклонись! Чиста шапка чи голова - чеши, чоловіче, додому, а якщо посипана крейдою — до машини”.

Питання №2 «Самоліквідація» УГКЦ

  1. Чим відрізнялось ставлення до релігії жителів Західної України від інших регіонів України? (слайд 10)

сторично населення Західної України ставилось шанобливо до релігії. На відміну від Радянської України, жителів не піддавали масованій атеїстичній пропаганді.)

  1. Який напрямок релігії був найбільш поширений?

(Греко-католицька уніатська церква.)

Вчитель нагадує про Берестейську унію 1596 р. і про велику духовну роль греко-католицьких священників в національному відродженні, акцентує увагу на тому, що Радянська влада на території держави допускала тільки підконтрольну собі православну церкву. Допустити існування іншого релігійного напрямку, який підпорядковувався Папі Римському, радянське керівництво не могло. Вчитель підводить до висновку про складність релігійної проблеми з точки зору Радянської влади. Авторитетна УГКЦ не вписувалась в радянізацію і заважала соціалістичній пропаганді.

Причини ліквідації УГКЦ: (слайд 11)

  • підірвати духовні основи українства на західноукраїнських землях;

  • усунути влив Заходу на території УРСР;

  • підірвати основу національно-визвольного руху.

Вчитель підкреслює, що радянське керівництво не наважилось на заборону УГКЦ. Це могло викликати надзвичайне обурення населення, з яким би не справилась влада. Тому був обраний інший варіант: ієрархів УГКЦ викликали до органів держбезпеки на «бесіди» і пропонували їм самим прийняти рішення. Позиція духовних осіб була різною. Пропонується заслухати повідомлення про Й.Сліпого та Г. Костельника.

(Слайд 12)

Йосип Сліпий з листопада 1944 р. після смерті А.Шептицького став митрополитом галицьким, архієпископом львівським та єписком кам'янець- подільським. Й.Сліпий відмовився від співробітництва із радянською владою і відхилив пропозицію «злити УГКЦ із православною церквою». В квітні 1945 р. він був заарештований. Його звинуватили у «ворожій діяльності проти УРСР, співпраці з німецько-фашистсьими окупантами» і засудили до в ув’язнення. Так званий Львівський собор відбувся без нього. В період відлиги його було звільнено і в 1963 р. завдяки виступам на захист митрополита Папи Римського Іоанна ХХIII, Президента США Дж.Кеннеді Й.Сліпого було вислано за межі СРСР. У 1963 р. Й.Сліпий заснував у Римі Український католицький університет. Помер митрополит у 1984 р. у Римі. Згідно із заповітом його тіло 28 серпня 1992 р. перевезено в Україну й перепоховано у Соборі св. Юра у Львові.

Григорій Костельник – ідеолог об’єднання УГКЦ з православ’ям, за дорученням радянських спецслужб скликав Львівський собор, який прийняв рішення про «возз’єднання греко-католицької церкви з російською православною». УГКЦ змушена була піти в підпілля. У вересні 1948 р. Котельника було вбито, вбивство лишилося нерозкритим.

Вчитель робить висновок про дві різні позиції в складних обставинах, про різні лінії людської поведінки.

Собор ухвалив: «Відкинути постанови Берестейського Собору з 1596 року, ліквідувати Унію, відірватись від Риму і повернутись до нашої батьківської святої Православної Руської Церкви». Греко-Католицька Церква офіційно перестала існувати. Радянська влада руками зрадників фактично заборонила греко-католицьку віру, що була духовною основою галичан.

Відновлена уніатська церква була у 1990 р.

Питання №3 Боротьба ОУН-УПА

  1. Чому бійці УПА не припинили боротьбу по закінченню Другої світової війни? (слайд 15)

(УПА воювали проти німецької армії під час Другої світової війни. Оскільки УПА воювала за незалежну України, на 1945 р. мета не була досягнута. УПА на чолі із Р.Шухевичем продовжувала боротьбу, на цей раз проти Радянської влади.)

  1. Чи була для УПА війна 1941-1945 рр. Вітчизняною?

(З точки зору того, що бійці УПА воювали за Українську Вітчизну)

Коментар вчителя

Фактично в Західній України до 1950 р. тривали бойові дії. У 1945-1946 рр. УПА контролювала значні території Західної України. Проти бійців УПА воювали загони МВС-МДБ, які застосовували найжорстокіші та провокаційні засоби боротьби.

У лютому 1947 р. у зв'язку з підготовкою виборів до Верховної Ради УРСР і місцевих рад М.Хрущов домігся розквартирування військових гарнізонів у кожному населеному пункті, щоб прикрити всі виборчі дільниці. З метою паралізації повстансько-підпільного руху за січень-березень цього року сили МВС-МДБ провели понад 12 тис. операцій. На підставі агентурних розробок органи МВС здійснили спецоперації, спрямовані проти керівних центрів і кадрів ОУН. В цей час, за даними МДБ УРСР, у західних областях перебувало у підпіллі 113 керівних працівників проводів і налічувалося 219 підпільних осередків ОУН чисельністю 1558 осіб. За оцінками чекістів, операції і спецоперації початку 1947 р. призвели до того, що в підпіллі ОУН запанувала повна розгубленість. Повідомлялося, що посилилася тенденція добровільної здачі повстанців і підпільників органам радянської влади або перехід їх на територію Польщі. Під час ліквідації заступника референта СБ проводу ОУН Карпатського краю І.Синенка в районі села Нова Гута на Станіславщині було захоплене інформаційне повідомлення агента "Ромба", датоване березнем 1947 р. "Ромб" повідомляв, що населення дивиться на підпільників як на "засуджених до смерті", співчуває їм, але пов'язувати свою долю з ними не бажає. "Більшість населення, — писав він, — особливо особи старшого віку, бажали б жити в таких умовах, як зараз, але тільки щоб їх ніхто не чіпав і не турбував».

Неодноразово бійців МВС-МГБ переодягали у форму УПА і спрямовували на акції проти місцевих жителів, щоб викликати роздратування населення проти «бандерівців».

Масовий опір радянським спецзагонам був припинений після загибелі 5 березня 1950 р. командуючого УПА Романа Шухевича.

  1. Виступи учнів з повідомленнями

повідомлення про життєвий шлях Романа Шухевича.

Роман Шухевич народився у 1907 р., освіту отримав у Львівському політехнічному інституті. Із студентських років брав участь у національно-визвольній боротьбі. У 20-ті рр. був активним діячем Української військової організації (УВО). В 30-ті рр.. Шухевич організовує акції протесту проти колонізації Галичини польськими осадниками. Брав участь в 1934 р. у замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Б.Перацького, за що був ув’язнений до концтабору Береза Картузька. У 1938 р. був одним з організаторів «Карпатської Січі» - збройних сил Карпатської України. З початку другої світової війни Шухевич став заступником бойового підрозділу «Дружини українських націоналістів». З листопада 1943 р. Шухевич став головнокомандуючим УПА. У 1946 р. Р. Шухевичу присвоєно звання генерал-хорунжого УПА. У березні 1950 р. загинув у бою із співробітниками радянських органів безпеки у с. Біло Гірці біля Львова.

Коментар вчителя

Боротьба УПА – це та сторінка історії, яка неоднозначно оцінюється в українському суспільстві. Це пояснюється багаторічною радянською пропагандою, яка під маркою «буржуазний націоналістів» зображала всій бійців УПА як жорстоких ворогів Радянської влади. При цьому замовчувалась підступна та ворожа діяльність радянських спецслужб.

Учням пропонується висловити їх погляди на розуміння національно-визвольної боротьби жителів Західної України.

Питання №4 Операція «Вісла»

  1. Пригадайте, чи всі етнічні українські землі опинилися у складі УРСР?

(Лемківщина, Підляшшя, Посяння та Холмщина залишились за Польщею. Відразу після війни населення українське населення мало право перебратись до України, а польське – з України до Польщі. Але десятки тисяч українців залишились проживати в Польщі.)

  1. Як ви думаєте, чи діяла УПА на території Польщі? Як до УПА мала ставитись польська влада?

(УПА діяла. Оскільки боролася за незалежну Україну, польська влада прагнула нейтралізувати вплив УПА.)

Коментар вчителя

УПА діяла також, тому що мала значну підтримку населення. Тому польська влада боротьбу проти УПА вела як боротьбу проти населення. У 1947 р. проти українського населення була проведена операцію «Вісла».

Причини операції «Вісла» (слайд 17)

Причини :

- позбавити УПА підтримки місцевого населення;

- посилити польський вплив на сході Польщі.

Формальним приводом для початку цієї репресивної акції стала загибель у березні 1947 р. у бою з формуваннями УПА заступника міністра оборони Польщі К. Свєрчевского. Одразу після цієї події польським керівництвом було прийнято рішення про виселення українців і членів змішаних українсько-польських сімей з українських етнічних та прилеглих земель (Посяння, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя) і поселення їх у так званих повернутих західних та північних районах з обов'язковим розпорошенням серед польського населення. Ці репресивні дії і становили основний зміст операції «Вісла». Репресивна акція була скоординованою на міждержавному рівні — під час її проведення відділи НКВС та чехословацької армії заблокували східні та південні кордони Польщі. За польськими даними, депортовано було 140,5 тис. осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3800 осіб, а вбито понад 650 осіб.

(Слайд 18) Схема розселення Українців.
На початку XXI ст. польський уряд офіційно вибачився перед Україною за операцію «Вісла». Це є прикладом толерантного та виваженого ставлення до історії двох держав.

  1. Підведення підсумків роботи на уроці

Які висновки ми можемо зробити на підставі вивченої теми?

  • підвищився рівень економічного розвитку регіону, покращилась освіта та медицина;

  • радянізація відбувалась в умовах опору місцевого населення;

  • радянська влада ігнорувала місцеві національні та релігійні традиції;

  • радянізація мала суперечливий неоднозначний характер.



Література

Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946-1980-ті). – К., 1999.

Бойко О.Д. Історія України. Посібник. – К.: Академвидав, 2004.

Гісем О.В., Мартинюк О.О. Історія України. Плани-конспекти уроків. 11 клас. – Х. : Ранок, 2003.

Литвин В.М Україна в першому повоєнному десятилітті ( 1946 – 1955 )/ В.М Литвин ; Відп. Ред. В .А Смолій . К. : Вид . дім « Лі – Терра » , 2004. – 240 с .

Сергійчук В . І . Десять буремних літ : Західноукраїнські землі у 1944 – 1953 р.р : Нові документи і матеріали / В .І . Сергійчук . К . :Дніпро , 1998 . -944 с.

Шаповал Ю. Україна 20-50- х років : сторінки неписаної історії. – К., 1993.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Ковбасенко Ю.І. Світова література. Підручник для 11 класу загальноосвітніх...
Технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту/ Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г. М. Гребницький,...

Інтегрований курс 10-11 класи Рівень стандарту Академічний рівень...
Кабинета Министров Украины "Про затвердження Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти" от 14. 01. 2004 р....

Пояснювальна записка
Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний,...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...

Програма /рівень стандарту/ для учнів 2-12 класів середніх загальноосвітніх
Дієслово: стверджувальна, питальна та заперечна форми дієслова to be та інших дієслів в Present Simple

Уроку біології
Даний посібник розроблений згідно «Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту»...

Підручники укладено відповідно до вимог нового Державного стандарту...
Державного стандарту початкової загальної освіти та затвердженими наказом мон молодь спорту України від 12. 09. 2011 №1050 «Про навчальні...

Програма зовнішнього незалежного оцінювання 2012 року Пояснювальна записка
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...

10-11 класи Рівень стандарту, академічний рівень
України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури,...

Програма /рівень стандарту/ для учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх
Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка