Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Чернігівське територіальне відділення

Чернігівське територіальне відділення





Сторінка1/5
  1   2   3   4   5


Чернігівське територіальне відділення

МАН

Відділення філології і мистецтвознавства

Секція „Англійська мова”

Ономатопія (звуконаслідування) як спосіб словотвору в сучасній англійській мові

Науково-дослідницька робота

учениці 11 А класу

Менської районної гімназії

Менського району

Чернігівської області

Богданьок Марини Вікторівни

Керівник –

вчитель англійської мови

Менської районної гімназії

Тужик Ольга Михайлівна


З м і с т
Вступ...........................................................................................................................3
1.Загальна характеристика й походження ономатопії............................................5
2.Ономатопія– найцікавіший спосіб словотвору в сучасній англійській мові....8

2.1.Семантична класифікація ономатопічних слів...........................................8

2.2. Структура ономатопічних слів та її вплив на значення семантичних одиниць.....................................................................................................................16

2.3.Стилістичне вживання ономатопічних слів..............................................21

Висновки...................................................................................................................30
Список використаної літератури............................................................................31


В с т у п

Найбільше й найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Англійська мова – одна з найдавніших мов світу, вона має свою власну історію, багата на словниковий запас, який відображає характер, менталітет і діяльність людей, які є її носіями.

Англійська мова – одна з найважливіших мов у сучасному світі. Понад один мільйон людей можуть розмовляти цією мовою чи розуміти її. Це офіційна мова таких країн як Сполучені Штати Америки, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка, Індія та багатьох африканських держав. Це одна з п’яти офіційних мов Організації Об’єднаних Націй. Це мова великої англійської літератури й науки.

Мова складається зі слів. Слово є одночасно семантичною, граматичною й фонологічною одиницею мови. Як і в будь-якій іншій мові, в англійській постійно виникають нові слова. Вони утворюються по-різному. Ономатопія – один із способів творення нових слів.

Ми зацікавилися природою виникнення нових слів і тому для наукового дослідження обрали тему “Ономатопія як спосіб словотворення в сучасній англійській мові”.

Мета нашого дослідження – з’ясувати особливості цього способу творення нових слів та їх стилістичного значення. Щоб досягти мети, нам потрібно розв’язати таке завдання:

  • визначити особливості словотворення за допомогою ономатопії;

  • дати семантичну класифікацію ономатопічних слів;

  • проаналізувати їх структуру ;

  • дослідити специфіку стилістичного вживання ономатопічних слів.

Обєктом дослідження є процес утворення слів за допомогою ономатопії (звукової імітації).

Предмет дослідження – особливості функціонування ономатопічних слів у сучасній англійській мові, їх походження, стилістичне забарвлення й семантичні аспекти.

Матеріал дослідження включає слова, утворені за допомогою звукової імітації.

Джерела дослідження – вірші, пісні, поезії й словники.

Методи, використані в процесі дослідження: метод лінгвістичного опису, метод відбору.

Актуальність роботи в тому, що в результаті дослідження повинна бути удосконалена семантична класифікація ономатопічних слів і з’ясовані особливості їхнього стилістичного вживання.

Теоретична цінність роботи визначається тим фактом, що результати дослідження дадуть більш чітку картину особливостей словотвору, зокрема звукові імітації в англійській мові й допоможуть більш детально зрозуміти механізми утворення нових слів.

Практична цінність полягає в тому, що результати дослідження можуть допомогти зрозуміти процес словотворення, структуру й стилістичне вживання ономатопічних слів.

Дослідження складається з двох розділів. У першому розділі представлено загальну характеристику ономатопічних слів, проаналізовано походження ономатопії. У другому розділі, який складається з 3 частин, конкретизовано загальну класифікацію ономатопічних слів, проаналізовано ономатопічні слова за структурою й показано стилістичні особливості ономатопічних слів.

Загальний обсяг роботи - 30 сторінок.

Список використаної літератури становить 16 джерел.

1.Загальна характеристика і походження ономатопії

Science is a little bit

like literature, like the mass

media – all those things

have a very great creative

potential to expand the

human mind.

Maurice Wilkins

Відомо, що мова, будучи структурно злагодженою системою лінгвістичних релевантних опозицій, допускає різноманітні варіації вживання мовних одиниць в усному мовленні. А це означає, що мовленнєва діяльність за своєю природою передбачає надзвичайно високий рівень варіативності. Саме тому в мовленні тісно переплітаються лінгвістичні та екстралінгвістичні чинники, тобто зовнішні й соціальні, які впливають на мовну систему, віддзеркалюючи особливості сучасного етапу розвитку мовної спільноти [1,32 ].

Уявлення певних предметів, явищ і їх асоціацій інколи посилюються за допомогою звуків, які вони імітують або відтворюють. Таке явище дістало назву ономатопія – звукова імітація слів.

Ономатопія сягає своїм корінням найдавніших періодів сивої давнини розвитку мови. Поняття “ономатопія” походить з грецької “onoma” – ім’я, і “poiein” – створювати, тобто це, як пише Мостовий М.І., “утворення слів (звукова імітація)”[2,32 ]. І.В.Арнольд підтверджує, що ономатопія – це відображення якоїсь дії чи явища через звуки, які асоціюються з цим словом [3,32 ].

Отже, звуконаслідувальні слова незвичайні вже тим, що дуже схожі на звуки довкілля. Для деяких із них характерна нестандартність звукового набору, наприклад, у слові anrxu використовується поєднання трьох приголосних звуків, що є незвичним для української мови. Ще одна особливість звуконаслідувань полягає в тому, що ономатопічні слова часто мають фонетичні варіанти: наприклад, гавкіт собаки передається за допомогою звукових послідовностей гав-гав, ав-ав і ваф-ваф.

З іншого боку, ономатопічні слова (звуконаслідування) є одиницями мови й використовують звуковий склад мови, тому вони не можуть бути повністю ідентичними природним звукам. Кожна мова по-своєму освоює звучання зовнішнього світу, і звуконаслідування різних мов не співпадають один з одним, хоча нерідко дуже схожі між собою. Наприклад, українському кукаріку відповідає дуже схоже слово в російській мові кукареку й у французькій coconco і зовсім не схоже в англійській cock-a-doodle-doo. Одна з причин того, що ономатопічні слова не схожі в різних мовах та, що самі звуки – джерела, як правило, мають складну природу, і оскільки точна імітація цих слів засобами мови неможлива, кожна мова вибирає одну з складових частин цього звуку як зразок для наслідування.

Звуконаслідування, характерні для тієї чи іншої мови, дуже різняться залежно від особливостей культури й географічного середовища місця проживання того народу, який говорить певною мовою. В українській мові, наприклад, немає звуконаслідування, що позначає звук стріли, що летить, а в одній з мов південноамериканських індійців є - торо тай. Вигук тхее в іншій мові Південної Америки передає звук каное, яке причалює до берегу. В одній із мов Папуа Нової Гвінеї є звуконаслідування для позначення шуму моря. Море опускається і підіймається: буху баха і. А в північно-африканській мові є спеціальне слово, що позначає звук тиші: холь.

Раєвська Н.М. наголошує, що коли імітуються звуки природи, живих істот і предметів, акустична форма слова відходить на задній план, хоча також підкреслює значення слова [4,32]. Тому фонетична структура слова важлива для творення виразних й емоційних додаткових значень. Каращук П.М. підкреслює, що повідомлення, в якому є ономатопічне слово, не тільки передає інформацію, а і яскраво зображує конкретну ситуацію [5,32].

Дослідження І.В.Арнольд показують, що семантично ономатопічні слова розподіляються на кілька конкретних груп за джерелом звуку: звуки, створені живими істотами в процесі спілкування чи у вираженні своїх почуттів, звуки, створені тваринами, птахами, комахами, звуки води, шум металічних речей, гучний рух [ 4,32].

Іншу класифікацію запропонував І.Р.Гальперін [6,32]: пряма й непряма ономатопія.

Фактично, слово можна розглядати з різних сторін, наприклад, „собака”. Спершу це структурна форма слова: його уявлення, зображення тим, хто, власне, і чує слово „собака”. А вже потім – його значення – чотиринога тварина, укрита шерстю. Якщо ми чуємо гавкіт, то уявляємо цього ж самого пса, який стоїть перед тобою й махає хвостиком.

Отже, ономатопічні слова відтворюють картину певного явища. У світі звуків існує проблема, що пов’язана з тим фактом, що в природі кожен шум передається за допомогою різноманітних звуків. І для того, щоб якомога влучніше передати те чи інше явище, недостатньо алфавіту, і тому виникло таке поняття як ономатопія[13,32]. Ономатопічні слова незвичайні вже тим, що дуже схожі на звуки довкілля і одночасно є одиницею мови й для свого зображення використовують звуковий склад мови. Отже, звуконаслідувальні слова не є ідентичними в різних мовах. Завдяки такій незвичній структурі ономатопічні слова стилістично забарвлені й за допомогою першоджерел (вітру, металевих речей, тварин тощо) передають поняття чи явище з відтінком певного настрою. Деякі вчені приділили багато уваги класифікації ономатопічних слів, проте, детальної класифікації ще не розроблено.
2. Ономатопія - найцікавіший спосіб словотвору в сучасній англійській мові
В англійській мові слова утворюються різними способами: префіксальним, суфіксальним, переходом однієї частини мови в іншу, злиттям кількох слів в одне. Ономатопія – один із найцікавіших способів словотвору в сучасній англійській мові.

2.1. Семантична класифікація ономатопічних слів

Деякі вчені приділили багато уваги семантичній класифікації ономатопічних слів. Розглянемо класифікації І.В.Арнольд та І.Р.Гальперіна.

І.В.Арнольд наголошує, що семантично ономатопічні слова розподіляються на кілька конкретних груп за джерелом звуку [4,32 ]:

а) звуки, створені живими істотами в процесі спілкування чи у вираженні своїх почуттів :

babble – лепетати,

giggle – хіхікати,

whisper – шепотіти,

mutter – бурмотати,

whine – хихикати;

б) звуки, створені тваринами, птахами, комахами:

buzz – дзижчання,

croak – каркання,

moo – мукання,

purr – муркотіння;

в) звуки води:

bubble – булькотіння,

splash – сплеск;

г) шум металевих речей:

clink – дзвін,

tinkle – дзвякання;

д) гучний рух:

whack – сильний удар,

clash – брязкіт (зброї), гул (дзвонів),

crash - гуркіт, тріск.

Іншу класифікацію запропонував І.Р.Гальперін [6,32]:

  • пряма ономатопія, яка відображається в словах, що імітують звуки природи:

ding-dong – дінг-донг ( звук, який імітує безперервний дзвін спиць у колесі й може означати шум, стукіт);

  • непряма ономатопія – комбінація звуків, яка вживається для вираження слова як відлуння його значення. Інколи цей вид ономатопії називають ехописьмом. Наприклад,

„And the silken, sad, uncertain rustling of each purple curtain” [14,32 ].

„І шовковий, і сумний, непевний шелест кожної багряної завіси”, де повторення звуку [с] передає шелест завіси.

Непряма ономатопія іноді вдало передається за допомогою повторення слів, які не є звуконаслідувальними. У поемі Е.По The bells”(„Дзвони”)[15,32] tinkle (дзвеніти, дзвякати) і bells (дзвони) передаються так:

„Silver bells…how they tinkle, tinkle, tinkle

і далі

„To the tintinnabulation that so musically wells

From the bells, bells, bells, bells,

Bells, bells, bells

From the jingling and the tinkling of the bells”.

Досліджуючи й аналізуючи ономатопічні слова, ми звернули увагу на ще не досліджені істотні особливості цього виду словотвору й розробили детальну класифікацію звуконаслідувальних слів.

Семантично ономатопічні слова можна поділити на кілька конкретних специфічних груп відповідно до джерела звуку:

  1. Дієслова, які за своєю природою є імітацією звуків живих істот, що творяться в процесі спілкування чи вираження почуттів.

  2. Звуки, які творяться тваринами, птахами, комахами.

  3. Звуки природи (вітру, моря, грому).

  4. Звуки, що імітують брязкіт металевих речей, звуки дзвонів, годинників, деяких механізмів, рушниць, вогню і т.д.

Найбільш численною є група звуків, які творяться живими істотами. Вони передають різні відтінки більш загальних значень. Такі слова є емоційнішими й різнобарвнішими. Наприклад, дієслово to talk (говорити, розмовляти) має багато варіантів:

to babble – to say something quickly and foolishly or in a way that is hard to understand; белькотати;

to chatter – to talk quickly, continuously and for a long time, usually about something unimportant; розмовляти гуртом;

to chitchat – to lead an informal light conversation; базікати;

to gabble – to say quickly, that can not be heard clearly; бурмотіти;

to jaw – to talk tediously; вести нудну розмову;

to murmur – to make a soft low continuous sound, when speaking; шепотіти;

to mutter – to say something indistinctly in a way that is hard to understand; бурмотіти;

to prattle – to talk continually in a childish or foolish way about matters of no importance; лепетати;

to slur – to pronounce unclearly or not at all; нерозбірливо розмовляти;

to splutter – to talk or say quickly as if confused; розмовляти швидко;

to tittle-tattle – to talk about other people’s lives, activities, to gossip; пліткувати;

to whisper – to speak or say very quietly, so that only a person close by can hear; шепотіти;

Дієслово to laugh (сміятися) можна передати такими словами:

to cackle – to laugh unpleasantly with henlike sounds; хіхікати;

to guffaw – to laugh loudly and rudely; реготати;

to gurgle – to laugh quietly; хихикати;

ha-ha – a loud laugh; ха-ха;

haw-haw – a loud laugh; хі-хі;

tee-hee – a loud laugh; ха-ха;

Дієслово to weep (плакати) також має ряд еквівалентів:

to blubber – to weep noisily; плакати;

to grizzle – to cry quietly and continually as though tired and worried;скімлити;

to pule – to weep loudly; скімлити;
  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Теми науково–дослідницьких робіт переможців та призерів ІІ (обласного)...
Проблема сильної особистості у творах валер’яна підмогильного «проблема хліба», «собака»

Хмельницький інститут соціальних технологій внз „Відкритий міжнародний...
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Впровадження
Николюк О. В., начальник відділення організації видання навчальної літератури іітзо

Відділення історії, філософії та права
Ціннісні орієнтації та світоглядні позиції людини у контексті сьогодення: восьмі шинкаруківські читання”

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Оцінка фізичних можливостей студентів у системі медико-педагогічного контролю у процесі фізичного виховання спеціального відділення...

Відділення «екології та аграрних наук» Секція «Біотехнологій»
Науковий керівник: Гармаш Світлана Миколаївна, к с г н, доцент кафедри біотехнології двнз «Український державний хіміко-технологічний...

А. Л. Косаковський (Київ), Ф. Б. Юрочко (Львів)
Кафедра дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії (зав. – проф. А. Л. Косаковський) нмапо імені П. Л. Шупика, лор-відділення...

Перелік тем науково-дослідницьких робіт, які у 2012 році вибороли...
Рашитов Богдан Сергійович “Оцінка трикутника та об’єму багатогранника за деякою точкою всередині”

Шановні громадяни!
Управління культури обласної державної адміністрації, Рівненське обласне відділення Української бібліотечної асоціації ініціює проведення...

Науково-дослідна робота учениці 10-а класу Донецької гімназії ім. В. Стуса Данілішиної Владилени
Донецьке історико-географічне відділення Малої Академії Наук Петровська районна філія Малої Академії Наук



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка