Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Урок 29 Тема: Стиль романтизм у музиці, театрі й моді

Урок 29 Тема: Стиль романтизм у музиці, театрі й моді





Сторінка1/3
  1   2   3
Мистецтво, 8 клас

Урок 29

Тема: Стиль романтизм у музиці, театрі й моді.

Мета: Ознайомити учнів із новітніми жанрами романтизму в музиці, розглянути особливості музичного і театрального мистецтва романтизму, ознайомитися із творчістю композиторів романтизму на прикладі їхніх творів. Ознайомити із творчими досягненнями англійського театру, модними тенденціями того часу.

Розвивати вміння учнів надавати характеристику музичному образу твору, створювати ілюстрації до музичного твору, розрізняти на слух розвиток музичного образу, добирати відповідні малюнки до музики, надавати характеристику театральному твору.

Виховувати інтерес до музичного і театрального мистецтва романтизму та модних тенденцій цього часу.

Тип уроку: комбінований, урок поглиблення в тему, урок з елементами інтеграції

Обладнання: баян, комп’ютер, мультимедійна дошка, проектор, презентація до уроку.

Хід уроку.

  1. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

  2. Актуалізація опорних знань.

  3. Музичне мистецтво романтизму.

Музичний романтизм, як художній напрямок, постав на початку XIX століття під впливом раннього німецького літературно-філософського романтизму (Ф. В. Шеллінг, Жан Поль та ін.); надалі розвивався в тісному зв'язку з різними течіями літератури, живопису і театру (Дж. Г. Байрон, Делакруа, Г. Гейне, А. Міцкевич та ін.).

Музичний романтизм умовно поділяють на три етапи:

  • Ранній, пов'язаний із творчістю Ф. Шуберта, Н. Паганіні, Дж. Россіні та інших.

  • Зрілий (1830 — 1850-ті рр.), пов'язаний з творчістю Ф. Шопена, Р. Шумана, Г. Берліоза, Ф. Ліста.

  • Пізній етап продовжувався до кінця XIX століття і представлений творчістю Й. Брамса, А. Брукнера, Р. Вагнера та інших.

У порівнянні з попередніми епохами, музичний романтизм вирізняється глибшим розкриттям індивідуального світу особистості, висуванням психологічно складного, відзначеними рисами роздвоєності ліричного героя. При цьому ставлення романтиків до традицій класицизму було неоднозначним: у творчості Шуберта, Шопена, Мендельсона, Брамса ці традиції органічно перепліталися з романтичними, у творчості Шумана, Ліста, Вагнера, Берліоза вони радикально переосмислювалися.

Провідною стала тема особистої драми самотнього, незрозумілого художника, тема безмовної любові й соціальної нерівності. У творчості ряду композиторів ця тематика набуває рис автобіографічності (Шуберт, Шуман, Берліоз, Ліст, Вагнер).

Важливим моментом естетики музичного романтизму стала ідея синтезу мистецтв, що знайшла найяскравіше вираження в оперній творчості Вагнера й у програмній музиці (Ліст, Шуман, Берліоз), котра відзначається більшою розмаїтістю джерел програми (література, живопис, скульптура й ін.). Виразні прийоми, що постали в рамках програмної музики, проникнули в непрограмні твори, що сприяло посиленню їхньої образної конкретності, індивідуалізації драматургії.

Різноманітно трактується романтиками сфера фантастики — від витонченої скерцозності, народної казковості («Сон у літню ніч» Мендельсона, «Вільний стрілець» Вебера) до гротеску («Фантастична симфонія» Берліоза, «Фауст-симфонія» Ліста).

По-новому, з небаченою до того конкретністю, мальовничістю й натхненністю, відтворять романтики образи природи. Із цією образною сферою тісно зв'язаний розвиток жанрового й лірико-епічного симфонізму (одне з перших творів — «Велика симфонія» C-dur Шуберта).

Інтерес до народної творчості у його національно-самобутніх формах значною мірою стимулював виникнення в руслі романтизму нових композиторських шкіл. У середині XIX століття постають національні школи:

  • польської (Ф. Шопен, С. Монюшко),

  • чеської (Б. Сметана, А. Дворжак),

  • угорської (Ф. Ліст), пізніше, до кінця XIX століття у руслі романтизму постали:

  • норвезька (Е. Гріг),

  • іспанська (Альбеніс),

  • фінська (Б. Г. Крусель, Я. Сібеліус)

Від середини XIX століття у романтичному ключі проходить становлення і українська композиторська школа, зокрема, у 1863 році С. Гулак-Артемовський написав першу українську оперу, а з 1870-х до українського фольклору і поезії звертаються Микола Лисенко, Остап Нижанківський, Анатоль Вахнянин та інші. Представником романтичного напряму в українській музиці був Тимофій Безуглий, який створив жалібний марш на смерть Тараса Шевченка(опубліковано в Петербурзі 1861) — один із перших фортепіанних творів на шевченківську тематику. В українському мистецтві найбільш бурхливо і плідно розвивався пізній напрямок романтизму.

Що стосується російської музики, то російські музикознавці вказують на переважання естетики реалізму, проте відмічають стикання з романтизмом у творчості П. І. Чайковського, О. М. Скрябіна, С. В. Рахманінова, М. К. Метнера.

Розвиток музичного романтизму мав свою специфіку в інших європейських країнах. У Німеччині й Австрії музичний романтизм був нерозривно пов'язаний з німецькою ліричною поезією (що визначила в цих країнах розквіт вокальної лірики), у Франції — з досягненнями драматичного театру.

Увага до образної характерності, портретності, психологічної деталізації обумовила розквіт у романтиків жанру вокальної і фортепіанної мініатюри (пісня й романс, музичний момент, експромт, пісня без слів, ноктюрн й ін.). Нескінченна мінливість і контрастність життєвих вражень втілюється у вокальних і фортепіанних циклах Шуберта, Шумана, Ліста, Брамса й ін. Психологічне і лірико-драматичне трактування властиве в епоху романтизму і великим жанрам — симфонії, сонаті, квартету, опері. Тяга до вільного самовираження, поступової трансформації образів, наскрізного драматургічного розвитку породила вільні й змішані форми, властиві романтичним творам у таких жанрах, як балада, фантазія, рапсодія, симфонічна поема тощо.

Представники романтичного стилю (XIX ст.) найпочесніше місце серед усіх видів мистецтва відводили музиці. Справді, музика, немов голос серця, здатна передати життя людської душі, відкрити в звуках усі нюанси безмежного світу почуттів, настроїв, задумів. Саме емоційну виразність, першість почуття над раціо нальним мисленням романтики ставили за найвищу мету.

Романтизм - це, з одного боку, стійкі ознаки людської свідомості, а з іншого - доба, в яку ці якості стають головними в культурі. Романтизм походить від декількох понять: романський мовний світ початку ХІХ ст. з його народною мовою та романська архітектура того часу. У музиці напрям романтизму склався в 1820-ті роки, розвиток його зайняв XIX ст. Композитори романтики старалися за допомогою музичних засобів виразити глибину і багатство внутрішнього світу людини. Музика стає більш рольової, індивідуальної. Одержують розвиток пісенні жанри, зокрема балада.

Представники романтизму в музиці

Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейєрбер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Ліст. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Аляб’єв, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Скрябін і А. Н. Скрябін.

Характерні риси романтизму в музиці:

  • Протиставлення ідеального світу та повсякденності

  • Відображення проблем людини, її самотності та конфлікту із зовнішнім світом

  • Звернення до народної творчості, національної культури, історичного минулого

  • Переважання національно патріотичних і демократичних тем, теми любові до природи.

  1. Музика Франца Шуберта

в.а. рідер. портрет франца шубертаschubert2.jpg

Франц Пе́тер Шу́берт (нім. Franz Peter Schubert; 31 січня 1797, Ліхтенталь — 19 листопада 1828, Відень) — австрійський композитор, один із основоположників романтизму в музиці, автор понад тисячі музичних творів, серед яких понад 600 пісень, дев'ять симфоній, велика кількість творів камерної та літургійної музики.

Зацікавлення публіки музикою Шуберта за його життя було помірним, але значно зросло після смерті композитора й витримало випробування часом — твори Шуберта досі не втратили популярність і належать до найвідоміших зразків класичної музики.

Франц Петер Шуберт народився в сім'ї шкільного вчителя в Ліхтенталі — передмісті Відня. Його першими музичними наставниками були батько (скрипка), старший брат Ігнац (фортепіано) та регент приходської церкви Міхаель Гольцер (спів). У 1808 році Шуберта прийняли «півчим хлопчиком» у придворну капелу та Конвікт — авторитетну у Відні школу з пансіоном; з ним займалися Венцель Ружичка (генерал-бас), а потім (до 1816 року) Антоніо Сальєрі(контрапункт і композиція). Протягом 18101813 років він написав велику кількість різноманітних творів: оперу, симфонію, фортепіанні п'єси й пісні, зокрема «Скаргу Агари» (Hagars Klage, 1811).

У 1813 році Шуберт вступив у вчительську семінарію і через рік почав викладати в школі, де служив його батько. У вільний від роботи час він написав свою першу месу і поклав на музику вірш Ґете «Гретхен за прядкою» (Gretchen am Spinnrade, 19 жовтня 1813 року) — це був перший шедевр Шуберта.

Кілька років Шуберт давав уроки музики, неодноразово намагався отримати постійну музичну посаду, але безуспішно. Попри це, 1815—1816 роки відзначились феноменальною продуктивністю. 1815 року він написав дві симфонії, дві меси, чотири оперети, кілька струнних квартетів і близько 150 пісень. У 1816 році з'явилися ще дві симфонії — Четверта («Трагічна», до мінор) та П'ята (сі-бемоль мажор), а також меса і понад 100 пісень. Серед пісень цих років — «Блукач» (Der Wanderer) і знаменитий «Лісовий цар» (Erlkönig); обидві пісні незабаром отримали загальне визнання.

У цей час навколо Шуберта склався гурток друзів — поціновувачів його творчості, які надавали йому посильну матеріальну допомогу (чиновник Йозеф фон Шпаун, поет-любитель Франц фон Шобер, поет Йоганн Майргофер, художник М. Швінд, поет і комедіограф Е. Бауернфельд, композитор Ансельм Гюттенбреннер та інші). У колі друзів і знайомих часто власними силами виконувалися твори Шуберта; такі вечори називалися «шубертіадами».

Важливою у творчому житті Франца Шуберта стала його зустріч із відомим баритоном Йоганом Міхаелем Фоґлем, яку влаштував Франц фон Шобер. Завдяки натхненному виконанню пісень Шуберта Фоґлем, вони завоювали популярність у віденських салонах. Сам композитор продовжував працювати в школі, але зрештою — в липні 1818 року залишив службу і виїхав у Желіз, літню резиденцію графа Йоганна Естергазі, де виконував обов'язки вчителя музики для двох доньок аристократа. Навесні була закінчена Шоста симфонія, а в Желізі Шуберт написав Варіації на французьку пісню, ор. 10 для двох фортепіано, присвячені Бетховену.

Після повернення до Відня Шуберт одержав замовлення на оперету (зінгшпіль) під назвою «Брати-близнюки» (Die Zwillingsbrüder). Вона була закінчена до січня 1819 року і виконана в «Кертнертортеатрі» у червні 1820 року. Літні канікули в 1819 році Шуберт провів разом з Фоглем у Верхній Австрії, де й створив широко відомий фортепіанний квінтет «Форель» (ля мажор).

Вузьке коло друзів, яким Шуберт оточив себе, зазнало серйозного удару на початку 1820 року. Шуберт і ще четверо його товаришів були заарештовані австрійською таємною поліцією, яка з підозрою ставилася до будь-яких студентських гуртків. Одного з друзів Шуберта, поета Йоганна Зенна, віддали під суд, ув'язнили на рік, а потім назавжди заборонили з'являтися у Відні. Чотирьом іншим, включно з Шубертом, винесли серйозне попередження, ставлячи їм у провину, зокрема, «супротив [владі] з використанням образливої і негідної лексики». Шуберт ніколи більше не бачився із Зенном, але поклав на музику дві його поезії «Selige Welt» та «Schwanengesang». Можливо, що цей інцидент призвів до розриву із Майргофером, з яким Шуберт тоді мешкав.

Навесні 1824 року Шуберт написав октет фа мажор , а влітку знову виїхав у Желіз. Там він потрапив під чари угорської народної музики і написав «Угорський дивертисмент» для двох фортепіано й струнний квартет ля мінор.

Друзі стверджували, що Шуберт мав сильне почуття до своєї учениці, графині Кароліни Естергазі, хоча він присвятив їй тільки один твір «Фантазію фа мінор» для двох фортепіано.

Попри те, що робота над музикою для сцени, а пізніше офіційні обов'язки, відбирали багато часу, Шуберт в ці роки написав значну кількість творів. Він завершив Месу ля-бемоль мінор , працював над «Незавершеною симфонією», а в 1824 написав Варіації для флейти й фортепіано на тему «Trockne Blumen» з циклу «Прекрасна млинарка» й кілька струнних квартетів. Крім того, він написав сонату для популярного в ті часи арпеджіоне.

Негаразди попередніх років компенсували успіхи щасливого для Шуберта 1825 року. Кількість публікацій швидко збільшувалася, злидні дещо відступили, і літо Шуберт провів у Верхній Австрії, де його радо вітали. Саме під час цього туру він написав «Пісні на слова Вальтера Скотта». До цього циклу належить «Ellens dritter Gesang» (D. 839), широко відомий під назвою «Ave Maria». Пісня відкривається привітанням Ave Maria, яке потім повторюється в приспіві. Німецький переклад вірша Скотта із «Ламермурської нареченої», виконаний Адамом Шторком, при виконанні часто заміняють латинським текстом молитви Ave Maria. У 1825 році Шуберт написав також сонату для фортепіано ля мінор (Op. 42, D. 845) й розпочав симфонію № 9 до мажор (D. 944), завершену наступного року.

У 1828 році з'явилися тривожні ознаки хвороби; стрімкий темп композиторської діяльності Шуберта можна витлумачити і як симптом недуги, і як причину, що пришвидшила його смерть. Існували припущення, що він хворів на сифіліс і лікувався від цього препаратами ртуті, які через свою токсичність спричинювали серйозні побічні дії на організм людини. Останнього року Шуберт написав такі шедеври як «Симфонія до мажор», вокальний цикл, посмертно виданий під назвою «Лебедина пісня», струнний «квінтет до мажор» і три останні фортепіанні сонати. Як і раніше видавці відмовлялися брати великі твори Шуберта або платили мізерно мало; нездоров'я перешкодило йому поїхати за запрошенням з концертом у Пешт.

Помер Шуберт офіційно від черевного тифу 19 листопада 1828 року.

Шуберта поховали поруч із Бетховеном, який помер роком раніше. 22 січня 1888 року прах Шуберта було перепоховано на Центральному цвинтарі Відня.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок 31 Тема: стиль реалізм у живописі, музиці й театральному мистецтві
«Могутньої купки»; повторити значення жанру оперета, ознайомити із шедеврами італійських опер стилю реалізм, ознайомити з поняттям...

Урок 27 Тема: стиль романтизм. Архітектура романтизму. Скульптура...
Озвитку романтизму в історії мистецтва, ознайомити із характерними рисами архітектурних напрямів романтизму, розглянути приклади...

Урок 17. Тема: Стилі та напрями у мистецтві: бароко, рококо, класицизм,...
Мета: ознайомити учнів з поняттям «Бароко»; визначити основні риси мистецтва бароко; надати знання про характерні риси архітектури...

Урок української літератури та музики (6 клас) Тема уроку: поезія...
Т. Шевченка; усвідомити, що поезія Т. Шевченка є відображенням його життєвого шляху І виросла на ниві української пісні; зосередити...

Основи художньої культури
Тема: Художні напрями І стилі. Періодизація розвитку художньої культури. Поняття «стиль епохи», «національний стиль», «індивідуальний...

Урок 17 Тема. Сучасна музика. Стилі та напрями
«академічна музика», «розважальна музика», ознайоимити із поняттями «авторський», «національний», «історичний» стилі в музиці, продовжити...

Урок 32 Тема: Романтизм І реалізм в українському мистецтві
«еклектизм в архітектурі України». Розглянути приклади української неоготики, переглянути шедеври українського романтичного історизму,...

Урок 2 Тема. Античний стиль
Олімпії, афінський Акрополь, храм Ерехтейон, храм Ніки Аптерос, храм богині Гери в Пестумі, руїни Кносського палацу, Парфенон — храм...

Урок 30 Тема: Стиль реалізм. Архітектура реалізму. Скульптура реалізму. Жанри скульптури
Мета: ознайомити учнів з архітектурою реалізму; надати знання про скульптуру реалізму, її характерні риси; ознайомити із прикладами...

Стиль класицизм. Архітектура класицизму. Творчість відомих архітекторів...
Омити учнів з поняттями «класицизм», «ампір», «регулярний (французький ) парк». Розглянути визначальні риси класицизму. Надати знання...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка