Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Урок компаративного аналізу

Урок компаративного аналізу







Компаративна змістова лінія вивчення літератури

         У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено, що складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.

         Урок компаративного аналізу — це урок, на якому домінуючим є порівняльний аналіз художньої літератури. Ґрунтується він на досягненнях компаративістики. Мета такого уроку - глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів; дати історико-літсратурне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур у культурно-історичному розвитку суспільства.

         При використанні компаративного аналізу на уроках літератури завжди враховуються різні форми порівняльного методу:

—   природно-порівняльний метод, що виявляє природу різнорідних об’єктів;

—   порівняння історико-типологічне, яке пояснює подібність не зв’язаних за своїм походженням явищ однаковими умовами генезису й розвитку;

—   історико-генетичне порівняння, при якому подібність явищ пояснюється як результат їхнього споріднення за походженням;

—   порівняння, при якому фіксуються взаємовпливи різних явищ.

         Обравши форму порівняльного методу, визначаємося з елементами компаративного аналізу, що виокремлюються під час:

—   порівняльного аналізу оригінального твору та його перекладу, переказу чи переспіву;

—   порівняння оригінального твору та кількох його перекладів;

—   порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження;

—   розгляду творчих зв’язків між письменниками різних літератур тощо;

—   аналізу творів одного напряму, течії, школи, а також різних національних літератур;

—   вивчення різнонаціональних творів, близьких за темою, ідеєю, сюжетом, проблематикою, образами, особливостями поетики.
Компаративний аналіз проходить ряд  етапів:

1.     Підготовчий етап: з’ясування зв’язків двох художніх творів; вивчення позатекстової сфери обох творів.

2.     Реалізація: розгляд типологічних зв’язків між двома творами різнонаціональних літератур; розкриття причинно-наслідкових зв’язків.

3.     Етап узагальнення: доведення спорідненості світоглядних позицій та художньої манери авторів порівнювальних творів.

Загальновідомі крилаті слова: «Усе пізнається в порівнянні», тому саме на уроках компаративного аналізу ми знаходимо оті діаманти, якими кожна національна література, українська зокрема, долучається до світової, «вписується» в неї.

         Порівняння літературних творів дає можливість показати учням спільне – те, що об’єднує різні народи, й відмінне – те, що свідчить про неповторність націй.

Тема: Т.Г. Шевченко і Біблія. «Ісаія. Глава 35». Цикл «Давидові Псалми»

Мета:

-дослідити ставлення Т. Шевченка до Біблії, зображення ним образу Бога у своїх творах; зістави переспів поета і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти почуття письменника;

- розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне й абстрактнее мислення; вміння обґрунтовувати розуміння Шевченком Бога, наводячи переконливі приклади з його творів і життя, формувати світогляд школярів;

- виховувати повагу до Бога як високого духовного оплоту особистості; щасливого майбутнього України при його благословенні.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, тексти творів, картини поета-художника «Видубецький монастир» (1844), «Притча про робітників на винограднику» (1859), «Свята родина» (1858), дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Емоційна готовність учнів до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань :

1. Літературна вікторина «Біблійні афоризми»

Після нас хоч….

Око за око, зуб за…

Камінь за ….

Продатися за 30 ….

Закопати… в землю …

2. Бліцопитування

- Про яку людину говорять, що вона віруюча?

- Що вам відомо про Біблію як Святе Письмо?

- Чому необхідно дотримуватися заповідей Бога? Чим вони повчальні?

- Для чого письменники у своїх творах згадують Бога?

ІІІ. Оголошення теми мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Робота з епіграфом :

Боже милий!

Як хочеться жити,

І любити твою правду,

І весь світ обняти.

Т Шевченко

Який зміст вкладає поет у ці рядки?

1. Вступне слово вчителя

Про що б не розповідав, що б не описував, до якої б теми не звертався поет, він не залишає Бога, йде поруч з ним, але найголовніше — має Бога в душі і серці. Бог для Т. Шевченка — то велика і найцінніша духовна сила. Без неї не можна ні жити, ні творити, ні боротися.

Творчість поета — згусток добра і правди. Він був сіячем на духовній ниві нашого народу. Він вірив, що є сила, котрій треба поклонятися, бо вона, духовність в найсвятішому її розумінні, врятує людство від морального і духовного спустошення, виродження, збідніння. Цією силою є Бог. Будемо робити так, як робив Кобзар: носити Бога в душі і серці, вірити в його силу, доброту і могутність.

2. Відомості з теорії літератури.

Псалом — жанр духовної лірики, релігійна пісня, молитва, в якій висловлено різні релігійні почуття. Тематично псалми можна поділити за такими групами:

- пригнічений горем чи тяжкою недугою автор скаржився на заподіяну кривду, біль, страждання і просить у Бога захисту і підтримки;

- від імені народу автори благають у Бога милосердя в час лихоліття, війни, голоду, мору;

- автори прагнуть розбудити віру в Бога, в його милість та опіку;

- твори, де висловлені почуття вдячності від окремих осіб та цілої громади;

- гімни, що прославляють Бога;

- псалми історично–навчального характеру;

- псалми філософсько–медитативного характеру, в яких оспівуються велич і гідність, даровані людині Богом;

-псалми, які уславляють космічну світобудову, де небеса — це оселя Бога.

Гімн (гр. hymnos — урочиста пісня, похвала) — один з видів ліричної поезії: урочиста, похвальна пісня, в якій возвеличується якесь явище, особа, подія. За тематикою відомі такі гімни: державні, військові, релігійні, на честь історичних осіб та подій, сатиричні.

Особливість гімнів:

- урочиста лексика;

- величні і прості мелодії;

- монументальність поетичних образів і музичної фактури і т д.

Псалтир з давньоєврейської мови перекладається як «книга хвали». Це найулюбленіша книга Старого Заповіту багатьох поколінь людей, у якій вміщено 150 псалмів, покладених на музику для богослужіння. Головний автор псалмів — ізраїльсько– іудейський цар Давид (у заголовках 73 псалми приписуються йому), іншими авторами були Асаф (12 псалмів), сини Кореєві (11), Соломон (2), Мойсей (1), Єфам (1) і невідомі автори (50).

Переспів — а) Вид перекладу: вільне передання художніх творів засобами іншої мови або ж вірш, написаний за мотивами іншого твору. б) Повторення давно написаного, відомого, набридлого.

3. Слово учителя

В останній період творчості поета переспіви біблійних сюжетів посідають значне місце. Йому імпонували ідеали раннього християнства, яке виникло як релігія рабів і виражало їхні інтереси й прагнення. Увагу автора полонили ті легенди, псалми, пророцтва, в яких ідеться про боротьбу правди з неправдою, добра зі злом, про неминуче покарання «нечестивців», настання щасливого життя земних мучеників. Покарання «жорстоких людей неситих» мало відбутися не в пеклі, а на землі . Винагорода страдникам повинна прийти не після смерті в раю, а іще за життя, у результаті повалення царської влади й утвердження справедливого суспільного ладу.

. Взаємозв’язок біблійного тексту і твору Т. Шевченка.

Зіставляючи рядки поезії Т. Шевченка з біблійним текстом, можна переконатись, що поет намагався залишити у своєму переспіві якомога більше образно–смислових моментів із першоджерел. І якщо Т. Шевченко додає свої образні штрихи, то вони ніби включають твір у контекст його поетичного світу, наповнюються характерним Шевченковим змістом. Категорія Правди, Вищої справедливості — це категорія із Шевченкового поетичного світу. Вона органічно вмонтована в образну систему біблійного тексту.

Біблійні образи не потребують якось «літературного» облагородження, бо, як правило, вони є вищою мірою художніми. Т. Шевченко ніби оберігає опорні образи біблійного тексту і якщо втручається в їхню структуру, то від того вони стають більш дохідливими і набирають при цьому українського національного колориту. Наприклад, Т. Шевченко повністю зберігає поетичний мотив обводнення пустелі, що дуже виразно звучить у біблійному тексті. Проте в його поезії на берегах річок та озер ростуть не тростини й папірус, а гаї. Цей штрих немовби «натякає», що йдеться про майбутнє звільнення не так ізраїльського, як українського народу.

4. Робота над програмовими творами Т. Шевченка

Цикл «Давидові псалми»

  • - перегляд презентації

  • робота з текстами

У 1847 році Шевченко зробив переспіви біблійних текстів — цикл «Давидові псалми». Прочитайте за Біблією Псалом 1 і переспів Шевченка, порівняйте їх.

Псалом №1

Тема: розповідь поета про необхідність праведного життя для людини.

. Ідея: висловлення впевненості у тому, що «не встануть з праведними злії з домовини».

Основна думка: «Діла добрих обновляться / Діла злих загинуть»

- Чим пояснити впевненість письменника у тому, що «блаженний муж» не стане на шлях злочину?

- За яких умов герой поезії стане як «дерево зелене, вкрите плодами»?

- Який художній прийом у творі допомагає сприймати його ідейний зміст?

- Чи можна вважати, що ліричний герой поезії веде праведнее життя? Як про це зазначено у творі?

- Яким чином на прикладі даної поезії зло буде переможене добром? («А лукавих, / нечестивих / І слід пропадає.— / Як той попіл над землею / Вітер розмахає»)

Складання інформативного ґрона «Хто ж він, блаженний муж?» (Робота у малих групах)

не зрадить;

«не стане на путь злого»;

«із лютим не сяде»;

«серце його і воля в законі господньому»;

«навчається»;

«в добрі своїм співає».

Блаженний

муж

Псалом № 12.

Виразне читання твору.

Тема: відтворення страждань ліричного героя через неувагу до Господа і звернення ним по допомогу до Всевишнього.

. Ідея: віра у всесильність і могутність Бога, який може спасти людину від мук і страждань.

Основна думка: а) звертайся до Бога — і він тобі допоможе своєю ласкою;

б) «Спаси мене, помолюся / І воспою знову / Твої блага чистим серцем, / Псалмом тихим, новим».

Опрацювання змісту псалма. Бесіда за питаннями.

- З яким проханням ліричний герой звертається до Бога? Чим це викликано? («Одвертаєш лице своє, / Мене покидаєш?»; «Доки буде ворог лютий / На мене дивитись / І сміятись?..»)

- Яких поневірянь, на ваш погляд, зазнав страждаючий?

-Що ви розумієте під поняттям «душа людини»?

- Чого остерігається герой поезії? («І всі злії посміються, / Як упаду в руки, / В руки вражії»)

-Яким чином тема боротьби добра зі злом триває і в данному творі?

-За що буде вдячний страждаючий Богу?

Мікрофон: «Чи допоможе Всевишній позбавитися герою своїх мук?»



«Ісаія. Глава 35» (1859).

- Виразне читання твору, коментар змісту та незрозумілих слів-понять.

- Історія та джерела написання. ( робота з пІдручником)

Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Його пророцтва і є джерелами Шевченкового наслідування.

Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства — трудящих.

Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.

Основна думка: «Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії / Простеляться…»

Жанр: переспів з Біблії («подражаніє») — один із улюблених жанрів поета; гімн Волі.

Композиція: Твір умовно можна поділити на 3 частини:

1 частина — Проголошення радості на землі, внаслідок Божої ласки.

2 частина — Воздаяння Всевишнього довготерпеливим:

а) «незрячі прозрять»; б) «німим отверзуться уста»;

в) «і дебрь… — пустиня неполита… прокинеться»;

г) «веселі ріки потечуть, а озера… поростуть … оживуть».

3 частина — Радість трудящих з приводу отримання ними волі.

Словникова робота. ( повідомлення учнів )

Текст стане зрозумілішим, якщо знати, що:

- Карміл (Кармель) — це вкрита пишною рослинністю гора в Палестині, стала біблійним символом гордої краси;

- Ліван — гірське пасмо на півночі Палестини, яке біблійні пророки часто символізували як славу і велич Іудейського царства;

- Омофор — багатий, золотом вишитий покров.

Зміст твору, його художня насиченість.

Початок вірша за формою нагадує народні різдвяні пісні. Це звернення до землі. Метафорична картина щастя починається із наказу землі розквітати, оновитись. А далі буде Божий суд, коли справедливість переможе. Зло буде покаране, а ось поневолені кріпаки, метафоричним образом яких у творі стають «темні», «сліпі», «вбогодухі», будуть вилікувані.

У третій частині вірша і змальовано ідеальне життя нещасного народа-мученика, який заслужив цей рай. Поет вдається до алегорії, яка виконує подвійну функцію. По-перше, зображує народне щасливе життя у майбутньому, по-друге, показує до чого доводить рабство людину. Закріпачена людина стає морально забитою, неосвіченою, фізично нездоровою. Використання у вірші старослов’янизмів також виконує подвійну функцію: стилізує вірш до біблійних творів і надає йому пафосності, урочистості.

Вершиною глобальної картини оновлення у вірші стає «проривання слова». Свобода слова, свобода отримувати освіту для автора стають провідною умовою процвітання суспільства. Картина творчої свободи передається через метафору плодючої, квітучої землі. Епітети останньої частини твору довершують створену картину щасливого ідеального життя. Як справжній гуманіст, автор проголошує: люди повинні радіти й вільно веселитись на своїй землі.

.Характеристика образів твору.

Настання блаженства Божого показано через конкретні образи, кожний з яких є опорним:

- «розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим»;

-«буде скакати кривий, немов олень»;

- «буде співати безмовний язик»;

- «води в пустині заб’ють джерелом, і потоки в степу! І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником від джерельних»;

- «леговище шакалів, в якій спочивали, стане місцем тростини й папірусу»;

- «і буде там бита дорога та путь, і будуть її називати дорога свята, не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати народові його; не заблудить також нерозумний, як буде тією дорогою йти».

Всі ці опорні образи за своїм змістом діляться на три групи.

(1) Показує прихід блаженства як фізичного одужання людей, коли сліпим повертається зір, глухим — слух, кривим — здатність рухатися.

(2) Показ оводнення пустелі. Для людей, що проживали в близькосхідній природі, це перетворення пустелі в оазу було сповнене особливого емоційного естетичного змісту.

(3) Образ святої дороги до Бога, по якій піде звільнений від мук народ. Це символічний образ, у ньому йдеться про правильнее життя народу, що керується справедливими Божими законами. Образ дороги є дуже важливим, бо завдяки йому створюється образ щасливого суспільства, яке не тільки фізично здорове, і не тільки живе в здоровому та родючому природному середовищі, а й іде правильною життєвою дорогою, тобто живе за моральними християнськими законами.

4.1.11. Складання інформативного ґрона до образу людей з твору.

(Робота у малих групах)

«темні, незрячії»;

«довготерпеливії»;

«криві»;

«утомлені руки, коліна… кайданами куті»;

раби, невільники.

-Про що свідчить дана характеристика зовнішності гнобленого люду?

ІV. Закріплення.

1. Фронтальне опитування.

-В який період своєї творчості Т. Шевченко написав цю поезію? Як це вплинуло на виклад поетом її змісту?

- З якою промовою звернувся поет до землі, ниви?

- Через що все довкола розквітне, позеленіє? Що це символізує?

- Чому Т. Шевченко називає людей незрячими?

-Які господні дива мав на увазі Тарас Григорович?

-Кого, на ваш погляд, поет називає злодіями?

-Що розуміє Т. Шевченко під святою правдою?

-Яких змін зазнає земля, суспільство внаслідок Божих діянь?

-Чому трудящі у творі — німі і незрячі?

- Про які соціальні зміни мріє поет? Чим буде викликана радість рабів у зв’язку з цим?

- Чи можна за текстом твору дослідити настрій митця?

- Охарактеризуйте колористику в першій частині твору. Чи можна сказати, що вибір кольорів — це художній прийом, застосований поетом?

- Знайдіть у поезії вислови, що стали крилатими. Прокомен туйте їх зміст і доречність використання у мові.

2. Проведення тестового опитування

«Ісаія. Глава 35»

1. Характеризуючи шляхи майбутнього для народу, поет вбачає їх:

а) широкими і святими; б) тернистими і небезпечними;

в) квітучими і зеленими; г) усипаними каміннями.

2. «Ісаія. Глава 35» — це поезія, яка є гімном:

а) історичному минулому українців; б) волі;

в) краси природи; г) стародавньому єврейському пророку.

3. У третій частині поезії змальовано:

а) розквіт весняної природи;

б) боротьбу добра і зла під час Божого суду;

в) гірське пасмо на півночі Палестини;

г) ідеальне життя нещасного народу-мученика.

Цикл «Давидові псалми»

1. Поезія Т. Шевченка, яка близька за духом до переспівів псалмів і разом з ними написана:

а) «Заповіт»; б) «Сон» («На панщині пшеницю жала»);

в) «Доля»; г) «Садок вишневий коло хати».

2. Псалом - жанр

а) духовної лірики

б) світської лірики

в) епосу

3 «Давидові псалми» за жанром

а) переклад б) переспів в) оригінальний текст

VI. Підсумок уроку . Рефлексія

Сьогодні на уроці мене вразило,що….

я дізнався про….

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів на уроці

VIII. Домашнє завдання

Підготувати міні-доповідь «Т. Шевченко — митець світу».

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

З проблеми
«Використання елементів компаративного аналізу на уроках української мови І літератури»

Вінглівськт Наталя Миколаївна
Методичні рекомендації до проведення уроків компаративного аналізу художніх творів

Урок засвоєння нових знань
Мойсея; розвивати навички аналізу ліро-епічного твору та вміння визначати його художні особливості; закріпити вивчене про поему та...

Урок №6 Тема
Мета: ознайомити учнів з українською середньовічною літературою, її жанрами, тематикою, ідейно-художніми особливостями та значенням;...

Урок-діалог, проведений на засадах культурологічного аналізу, спонукає...
Світовий літературний процес поєднує літератури різних народів, розвивається за певними законами І є важливою складової культури

Розділ Методологічні засади зовнішнього стратегічного аналізу банківських установ
Вступ

C. Руданський. Співомовки
С. Руданського; вдосконалювати навички аналізу ліричних творів та виразного читання

Розділ Методологія аналізу інституційної структури сфери обміну у світовому господарстві
Список скорочень

Урок узагальнення та систематизації; урок-конкурс
Мета: перевіряти рівень знань учнів з теорії та історії літератури, зокрема з теми «Творчість Т. Г. Шевченка»

Уроку: навчальна
Малковичем ― видатним митцем слова, громадським діячем, дитячим видавцем тощо, поглиблювати навички аналізу ліричного твору



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка