Пошук по сайту

Література  лекції  Курсова робота  Рефераты  

У процесі викладання світової літератури

У процесі викладання світової літератури





Сторінка1/4
  1   2   3   4
ВИКОРИСТАННЯ ІКТ

(ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ)

У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Навігація:

1. Комп’ютерні технології – потреба часу. Медіадидактика на уроках світової літератури.

2. ІКТ-компетентність учителя.

3. Класифікація засобів ІКТ та способи їх застосування на уроках світової літератури:

- аудіоматеріали;

- відеоматеріали;

- тестова технологія;

- віртуальна екскурсія;

- електронні посібники;

- Інтернет;

- комп’ютерні презентації;

- проекти;

- інтерактивна дошка;

- комп’ютерний клас.

4. Властивості мультимедійного уроку.

5. Переваги та недоліки використання ІКТ в освітній сфері.

6. Висновки.
1. Комп’ютерні технології – потреба часу. Медіадидактика на уроках світової літератури.

У свій час Жуль Верн передбачив: «Настане день, коли наука випередить фантазію». Цей час настав. Аби отримати інформацію, дітям сьогодні не обов’язково сидіти в школі, вони можуть її отримати самостійно в Інтернеті. З приходом всесвітньої Мережі відпала необхідність у вчителі як джерелі знань.

Тому зараз успіх учнів напряму залежить від якості роботи вчителя, від того, наскільки він здатний вловити дух і потреби часу. Не можна залишатись вчорашніми вчителями завтрашньої школи! Беззаперечно, застосування комп’ютерних технологій напряму відповідає потребам модернізації освіти.

Поняття інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) охоплює не лише комп’ютерні програми, а усі сучасні засоби комунікації: телебачення, мобільні телефони, Інтернет тощо.

Питання про те, у якій мірі використовувати ІКТ на уроках, стоїть особливо гостро у вчителя літератури. Адже словесник, перш за все, має справу з мистецтвом слова, працює над розвитком мовлення, залучає учнів до духовності й естетичних цінностей. Урок літератури насамперед повинен притримуватись читацькоцентричної моделі навчання.

Не дивно, що деякі словесники остерігаються, щоб комп’ютер не витіснив учителя з уроку літератури; щоб яскравість медіатехнологій не затулила роботу зі словом; щоб велика кількість наочного матеріалу не ускладнила завдання вивчення літератури; щоб глибокий аналіз тексту подекуди не підмінявся невиправданими інтерактивними методиками.

«Англійський футуролог Джеймс Мартін так характеризує два типи людей:

- «люди книжки»: отримують інформацію через читання, тому їхня головна риса – достатній обсяг уваги та схильність до аналізу;

- «люди екрана»: цих людей вирізняє швидкість відповіді й прагнення «нового кліка». У процесі спілкування така людина не має терпіння дослухати до кінця, постійно хоче змінити тему розмови і рухатись далі.

Цифрова прірва між поколіннями в школі зумовлена тим, що сучасні вчителі, які є «людьми книжки», навчають дітей, які є «людьми екрана» [1, с. 20].

Здавалося б, немає нічого простішого, аніж відмовитись від медіатехнологій на користь яких-небудь більш дешевих, таких як книга, дошка і крейда, та навчати так само, як навчалися самі. Але чого зможе досягти такий учень у сучасному технократичному суспільстві? Використовуючи застарілі технології, доведеться забути про виховання та «вирощування» еліти, лідерів, майбутніх керівників.

Комп’ютер настільки глибоко увійшов у різні сфери людського існування, що зупинити цей процес уже неможливо. Формується «образ нового, сучасного світу. Світу віртуально-мобільного, в якому панує Інтернет. Він проник в усі сфери нашого життя, змінив наші уявлення про час і простір» [7, с. 61]. Медіатехнології в освіті є реальною частиною культури. Отже, вчителю треба зробити комп’ютер своїм спільником, помічником.

Згідно досліджень К.К.Коліна, можна з упевненістю виокремити шість основних інформаційних революцій за всю історію розвитку людського суспільства:

1) поява мови та членороздільного людського мовлення;

2) винахід писемності;

3) винахід книгодрукування;

4) швидке розповсюдження радіо, телефону та телебачення;

5) використання в соціальній практиці засобів обчислювальної техніки (вперше за всю історію розвитку цивілізації людина отримала високоефективний засіб для підсилення своєї інтелектуальної діяльності);

6) масове розповсюдження комп’ютера та, як наслідок, формування інформаційного суспільства, створення іншої реальності.

За деякими оцінками, з початку нашої ери перше подвоєння накопичених людством знань відбулося до 1750 року, друге – на початку ХХ століття, третє – вже до 1950 року. Починаючи з 1950 року, загальний об’єм знань у світі подвоювався кожні 10 років, з 1970 року – кожні 5 років, а з 1991 року – щорічно. Це означає, що на сьогоднішній день об’єм знань у світі зріс більше ніж у 250 тисяч разів.

Відомо, що інформація засвоюється тим краще, чим більше видів сприймання активізовано. Мультимедіа – це сучасна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію).

Впровадження у практику уроку літератури медіатехніки набуло в останній час масового характеру.

Проте, як зазначає О.Ісаєва: «…на жаль, сьогодні процес використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури має стихійний характер» [3, с. 3]. Тому так необхідно сформувати системний цілісний підхід до застосування ІКТ на шкільних уроках взагалі та заняттях світової літератури зокрема.

Функціями та наслідками застосування медіа, як допоміжного засобу, в процесі викладання та навчання займається медіадидактика. Її призначення – оптимальний відбір медіазасобів, які сприяють досягненню успіху в навчанні з урахуванням реальних для цього умов.

У медіадидактиці мова ведеться перш за все про використання медіа з метою забезпечення нової якості навчання та викладання, оптимізації умов освітнього процесу та підвищення його ефективності за допомогою ІК-технологій.

Головне завдання медіаосвіти – підготувати дітей до життя в інформаційному суспільстві, формувати в них уміння користуватись інформацією у будь-якому вигляді, допомогти їм усвідомити результати впливу на людину засобів масової комунікації.

Не менш важлива область сучасних досліджень медіадидактики – медіаекологія, яку А.В.Федоров визначає як «розділ духовної екології, у якому розглядаються основні принципи медійного репертуару, культури медіасприйняття; створення своєрідного імунітету проти низькоякісних медіатекстів, залучення до медіакультури, опанування духовно-моральними та естетичними критеріями оцінки недійних образів» [9].

Сучасний урок неможливо уявити без застосування мультимедійних технологій, адже вони надають вчителю можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Учень сьогодні зазвичай краще за свого вчителя володіє інформаційними технологіями. Мозок дитини, спрямований на отримання знань у формі розважальних програм та ігор, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіазасобів, які організовують увагу, пробуджують цікавість, надають можливість проявити свої здібності та створюють стимули для долання перешкод.

Науковці усвідомлюють: «завдання методики навчання літератури сьогодні полягає у тому, щоб поєднати «класичні» підходи засвоєння знань із сучасними комп’ютерними засобами» [3, с. 4].

Н.Умецька пропонує свій шлях вирішення цього питання: «Через інтеграцію медіаосвіти з літературою викладач націлює учнів на вирішення розбору й розуміння художнього тексту через вирішення таких медіаосвітніх завдань: уміти знаходити потрібну інформацію в тексті; порівнювати різні точки зору на цю інформацію; виявляти позицію автора, висловлену приховано або в підтексті; поглибити поняття про загальнолюдські проблеми та їх зв’язок з нашою сучасністю в ході дискусії» [8, с. 15].

До основних функцій медіазасобів відносяться:

- інтеграція;

- інформування;

- моделювання;

- мотивація;

- демонстрація;

- інтенсифікація;

- тренування;

- самостійне навчання;

- активізація;

- індивідуалізація;

- повторення та поглиблення;

- контроль;

- виконання;

- збагачення.

Медіа, інтегровані в традиційні предмети шкільного циклу, стають одним із засобів підвищення ефективності навчання, якщо задовольняють наступним вимогам:

- сприяють підвищенню пізнавального інтересу;

- відповідають практичним потребам вчителя та учнів;

- застосовуються з опорою на базову навчальну програму;

- універсальні у використанні.
2. ІКТ-компетентність учителя.

Масштаби впливу медіа на різноманітні сфери життя висувають нові завдання перед освітньою системою, у тому числі формування основ інформаційної культури вчителя.

Ефективне використання інформаційних технологій може бути досягнутим за умови оволодіння вчителями-предметниками основами комп’ютерної грамотності – знаннями та уміннями, необхідними кожному в умовах інформатизації суспільства: не тільки знання сучасних технічних засобів та вміння з ними працювати, але й певного рівня критичного мислення, навичок самостійної творчої роботи, пов’язаної з пошуком, обробкою і презентацією інформаційного матеріалу, та ін.

Сучасний педагог повинен володіти навичками роботи як з системними програмами (операційними, службовими, сервісними), так і з прикладними програмами (інструментарії роботи з текстами, графікою, таблицями та ін.).

Постає питання про виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності вчителя. За О.Шиловою та М.Лебедєвою, ІКТ-компетентність – це «здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій» [6, с. 28].

Синонімом до ІКТ-компетентності може виступати термін «медіакомпетентність учителя», тобто «сукупність його мотивів, знань, умінь, здібностей (показники: мотиваційний, інформаційний, методичний, практико-операційний/діяльнісний, креативний), що сприяють медіаосвітній діяльності в аудиторії різного віку» [9].

ІКТ-компетентність вчителя можна представити такою схемою:

Аксіологічний (ціннісно-мотиваційний) компонент – включає прийняття на особистому рівні гуманістичної цінності інформаційної діяльності людини.

Рефлексивний компонент – аналіз своїх індивідуально-психологічних особливостей та природних педагогічних задатків. Передбачення можливих наслідків інформаційної діяльності, професійно-соціальна адаптація в постійно відновлювальних інформаційних умовах.

Пізнавально-інтелектуальний – потреба в поглибленні, розширенні, систематизації накопичених раніше знань в сфері інформаційних технологій, гнучкість та адаптивність мислення, фонові знання з різних джерел, пов’язані з навчальним предметом, самостійно продумані цілі вивчення своєї наукової дисципліни.

Афективний компонент – емоційно-оцінювальне ставлення до загальної інформаційної культури, її привабливість для вчителя.

Комунікативно-етичний компонент – культура спілкування та співробітництва в області інформаційних контактів, використання можливостей комп’ютерних комунікацій для міжособистої та колективної взаємодії, моральна поведінка в сфері інформаційних відносин.

Діяльнісно-прикладний компонент – активне застосування інформаційних технологій у професійній діяльності, володіння навичками опрацювання інформації та роботи з інформаційними об’єктами, використання інформаційно-технологічних можливостей для найбільш ефективного рішення професійних завдань, самовдосконалення та творчості, а також виховання подібних якостей у своїх учнів.

Правовий компонент – знання та виконання основних правових норм регулювання інформаційних відносин, усвідомлення відповідальності за дії, скоєні за допомогою комп’ютера.

Ергономічний компонент – реалізація в інформаційно-професійній діяльності принципів наукової організації праці, здоров’язбереження, фізіологічності та комфортності.
О.Пищик пропонує градацію вчителів, які використовують комп’ютер у своїй роботі. Дещо доробивши ці ідеї, маємо наступну класифікацію:

Рівень перший – ПОШУКИ СИСТЕМИ. Для педагога стає професійно необхідним навчитися поєднувати власний викладацький стиль із тими технічними можливостями, які дають йому нові інформаційні технології.

Рівень другий – ПЕРШІ УРОКИ. Нові інформаційні технології починають потроху з’являтись на уроках. Важливо, що для викладача вже навряд можливий рух у зворотний бік. Виникає потреба систематизації створюваного матеріалу вже на якісно новому рівні.

Рівень третій – ВИСОКИЙ СТАНДАРТ. Більш-менш регулярна підготовка з допомогою ІКТ найпростіших дидактичних матеріалів, планів уроків, планування тощо; створення списків і картотек, шаблонних форм; формування адекватного ставлення до робіт учнів, створених у комп’ютерному вигляді; елементарна систематизація документів у домашньому комп’ютері.

Рівень четвертий – ВІДКРИТТЯ МОЖЛИВОСТЕЙ. Досягнення даного рівня нерозривно пов’язане з виходом в Інтернет. Використання комп’ютера на уроках і в позаурочній діяльності створює педагогу славу людини передової та прогресивної. Учні з більшою повагою ставляться до викладачів, які володіють комп’ютером, зростає авторитет такого викладача й в очах колег. Саме на цьому етапі викладач починає залучати своїх учнів до участі в дистанційних олімпіадах і конкурсах.

Рівень п’ятий – НА ШЛЯХУ ДО ТВОРЧОСТІ. Викладач починає опановувати технології «творіння»: йому стають доступними основні елементи програм MS Power Point, MS FrontPage, MS Pablisher. У руки педагога потрапляють інструменти, використовуючи анімаційні можливості яких, він істотно може підсилити ефективність свого заняття. Вчитель уже починає виступати авторитетним консультантом у внутрішньо-навчальних проектах. Для цього рівня характерні також спроби створення електронної бібліотеки викладача та проектів з написання кількома педагогами загального навчального посібника [подається за: 6, с. 29].

З поняттям творчого підходу до уроків з використанням інформаційних технологій пов’язано поняття медіатворчість, або процес креативної діяльності у медійній сфері, пов’язаний з проективною діяльністю та виробництвом медіатекстів.

Успіх уроку залежить від творчої особистості вчителя, від його уміння:

- використовувати інтерактивну дошку;

- проводити інтерактивні лекції з використанням мультимедіа-технологій;

- розробляти комп’ютерні презентації;

- використовувати підручники-навігатори як дидактичний засіб;

- застосовувати ІКТ як засоби організації проектної діяльності учнів;

- організовувати самостійну навчально-пізнавальну діяльність учнів та ін.
3. Класифікація засобів ІКТ та способи їх застосування на уроках світової літератури.
За областю методичного призначення в навчальному процесі виділяють наступну класифікацію засобів ІКТ:

- навчальні (знання, уміння, навички навчальної або практичної діяльності, необхідний рівень їх засвоєння);

- інформаційно-пошукові та довідникові (уміння і навички з систематизації інформації, різноманітні відомості);

- демонстраційні (візуалізація об’єктів, явищ, процесів, що вивчаються, з метою їх дослідження та вивчення);

- імітаційні (явлення певного аспекту реальності для вивчення його структурних або функціональних характеристик);

- моделюючі (моделювання об’єктів, явищ, процесів з метою їх дослідження та вивчення);

- навчально-ігрові (кросворди, ігри, вікторини, тести);

- тренажери (відпрацювання різного роду умінь та навичок, повторення або закріплення пройденого матеріалу).
Детальніше зупинимось на способах застосування ІКТ на уроках світової літератури.


  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методична розробка написана з дотриманням всіх необхідних вимог
...

Позакласний захід «Поэзия мелодия сердца» ст. 29 Обмін досвідом «Особливості...
Формування гуманістичної спрямованості духовно багатої особистості школяра на уроках світової літератури

Доповідь емоційно ціннісний підхід до викладання російської мови та світової літератури
Кожний навчальний рік є певним етапом як у справі розбудови національної освіти, так І у професійній долі кожного учителя. А

“Особливості викладання світової літератури та російської мови у 2014-2015 н р.”
«Забезпечення системного підходу в здійсненні науково-методичного супроводу формування професійної мобільності педагогічних працівників...

Стан викладання української мови та літератури
Педагогічна рада є найважливішою колегіальною формою управління. Тому запрошую провести експертизу стану викладання української мови...

Методична розробка уроку світової літератури. Тема
Світлана Хомич, викладач світової літератури Володимир-Волинського вищого професійного училища

На уроках світової літератури засобами інтерактивних технологій навчання
Головіна Неля Григорівна, вчитель світової літератури Михайлівської середньої загальноосвітньої школи Синельниківського району

Програми факультативних курсів із світової літератури для 5-7 класів Укладачі
...

Уроки світової літератури
Усі художні твори зі світової літератури (хрестоматія). 6 клас : cd-rom : [Текст] / укл. В. В. Паращич. — Х. Вид група «Основа»,...

Уроки світової літератури
Усі художні твори зі світової літератури (хрестоматія). 6 клас : cd-rom : [Текст] / укл. В. В. Паращич. — Х. Вид група «Основа»,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




l.ocvita.com.ua
Головна сторінка